Всім нині живим і ... не зовсім, спецназівцям присвячується. =:benzo

а шо. прикольний товаріщ.
правда, ця прикольність усвідомлюється пізно. я його щиро вважав п#, тільки зараз осознав усю його прогресивність.
мені ще один залік треба (шостий!), так шо будемо писати чергову наукову роботу.. :-)

если сравнивать макареню с кравченко, макареня святейший человек. добрый и отзывчивый

Макареня з його приколами пригадується мені вже на 5 році навчання. особливо памятаю його прикол, коли ми бігали по набережній, забігли на корабель, знайшлиякогось прибиральника, і Макареня дуже довго на повному серйозі намагався дізнатися як добратися до відділення парламентської бібліотеки (адже вона десь на Поштовій площі). або ж коли їхали в автобусі, до нас підійшов контролер, а пан Макареня йому пояснював, що ми з інтерняту для психічно хворих - імбіцили, ось так.
цікаво, що я пробігала в спецсназі 3 роки, але так і не дізналася як звати пана Макареню...

Черт, я эти два эпизода тоже отлично помню

а ще пригадуються пробіги на час по замерзшим та засніженим сходинкам... романтика
фізкультура в паарку на Арсенальній, коли ми робили зарядку, а якісь військові насолоджувалися видом ззаду за нашими присіданнями та нагинаннями :oops: , сміючись та хрумаючи кавуни...
а спілльні вправи хлопців та дівчат.
скільки можна згадати

Угу. прикольный штрих. Главное с юмором относиться к его упражнениям. Я первые пару занятий строил серьезную мину, а потом расслабился и получал удовольствие.

раньше бывало послушаешь этих историй - и радуешься, что все это не с тобой. А теперь понимаю - как лох в секции проторчать два года - это ж теперь ни спильных вправ не вспомнить, ни баскетбола методом погружения...
щирі привітання клубу шанувальників макарені!
кто-то теряет, кто-то находит... понимаю, что не знаю, как он выглядит (а это ведь он, правда?)

Ніколи не забуду, як ми Трухановому остррові зайшли в ресторан і Макареня пішов спілкуватись із офіціанткою, що в них є в меню. Тьотя сказала, що все буде, якщо є гроші. Ми, звісно, без грошей, а вона пальцем на "пана вчителя" - тиць... А він руками розвів і говорит: а щоб поїсти, гроші треба?

Всім шанувальникам (фанам ) п. Макарені (особливо тим, хто не знає, як він виглядає і як його звати ): зайдіть на http://www.sport.ukma.kiev.ua/cv/cv_mak.htm а також на http://www.sport.ukma.kiev.ua/spec_gr/about.htm

Bumsen-n-n! (адміністраторе, виріжте цей страшний німецький матюк :-$ ) Перший URL не працює. Ну, шо ж, тоді заходьте на http://www.sport.ukma.kiev.ua/prof_v_sk.htm і шукайте там п. Макареню.

[b][size=24]This is SPEZNAZ!!!

мені дуже сподобалася тема дисертації пана М. - реабілітація дітей з вродженими вадами обличчя 8) , я думаю, що її зміст полягав в тому, що дітей треба лікувати дивними та тормозними шутками
я хочу ще раз поздоровити теперішніх спецназівців - 2, а не 3 роки пдготовки - це просто шара, адже п.М. дуже довго лякав нас тим, що спецгрупа буде всі 4 роки, ото б ми оздоровилися!!!!!!!!! :evil:

Всім привіт!
Лише нещодавно дізналась, що тут обговорюють Макареню. Я багато чого б розповіла всім цікавого, бо мабуть мене можна назвати ветераном спецназу. Я замість 2 років "отмотала срок" у 4 роки, бо на два-три останніх тижня осіннього триместру в мене було запалення легенів, я не встигала скласти залік з ФВ і строк починався знову!!!!!
Але завдяки цьому мене на ім"я знають всі викладачі цієї кафедри, і хоча свій залік я отримала ..... роки тому, все одно повз кафедру намагаюсь пролетіти, аби мене не помітили. В мене і досить є відчуття, що я щось винна.
з Макаренею найсмішніше було, коли він запропонував замість якогось нормативу постояти на руках біля стіни. Погодилась я. Мене поставили, і ..........залишили!!!!!!!! А повернутися в звичайне положення я сама не можу, бо боюсь впасти і зламати шию. Ось так і стояла десь 2-3 хвилини (це здається вічністю) і капали в мене сльози на підлогу, поки мене не "переставив" якись хлопець.
А норматив все одно довелось здавати.
Не вірте, люди, обіцянкам!!!!!!!!!!!!!! А спогади дійсно залишились позитивні, і в будь-якій компанії розповісти свою фізкультурну епопею - це безпрограшний варіант подарувати друзям чудовий настрій.

Не скажу, что воспоминания позитивные. Но! Я приезжая, и наверное так хорошо не знала бы центр Киева, если бы мы его весь не оббегали на своем спецназе. Группа студентов в спортивных костюмах наматывают круги вокруг МИДа, смешно? Тогда смешно не было, теперь трошки есть. Действительно есть о чем рассказать. Когда зачет давно сдан

.....особисто я сподіваюся останній залік поставити у заліковку саме сьогодні.....
але я добре пам"ятаю як взимку цього року ми черговий раз тільки видряпалися тими сходами біля фунікулеру і тут п.Макареня каже "От бачите ту гору...." (а гірка та, що як стояти спиною до сходів - веде до парку, що нагорі, вся вкрита снігом і досить немаленький кут нахилу.... ще й температура була десь -10 і сніг був крихкий)."... хто на неї залізе за 2хв. без допомоги верхніх кінцівок отримає залік і більше на ФВ не ходить!"
коротше, я виявилася активісткою... і ще дві дівчини...звичайно нагору ніхто видряпатися не встиг, точніше всі щоб не впасти в якийсь момент допомогли собі руками, а це типу прольот.
але найцікавіше було потім, коли час вийшов п.Макареня каже "ну а тепер пішли.... "
і вся група дружно пішла геть... а ми при цьому стоялим посередині тієї *** гірки...
#-o

шутки юмора у него таки веселые :-) мне все время вспоминается, как он разводил всяких официанток, охранников и пр. ответственных работеиков всевозможных организаций. безбаш полный :-)

ще чула веселу історію як (відносно) багото років тому, п.Макареня людей довів до дверей церкви Адвентистів сьомого дня (кажуть це десь за Житнім ринком).. при тому що там досить серйозна охорона, яка як виявилося морально до штурму була не готова)))

Заняття з фізкультури і пан Живчик(так його охрестило наше покоління "ветеранів") залишаться в пам"яті назавжди,включно з специфічними медичнии термінами, як от : біоїди і перли типу, "Куди?????"!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Але не =:hello зважаючи на всі свої особливості ,він завжди залишався добрим та смішним, на відміну від шановного керуючого кафедрою!

А одного разу взимку він привів нас на площадку перед рестораном навпроти церкви Пирогощі (одразу за "Аллою") - вдкрита тераса зі столиками влітку, зимою там нічого немає. і ми почали робити вправи типу "поклади йому ліву ногу на праве плече, а ти її візьми за праву ногу лівою рукою" і "отползай, отползай!" перед тонованими величезними вікнами ресторану Блін, як шкода, що ми не бачили облич відвідувачів!

да, якось воно з часом все менше фану в житті...

колись ми в парку верховної ради під самими вікнами парламенту дивлячись в протилежну сторону займались нахилами вниз і по 5 хвилин тягнулись до носочків, після чого ходили навприсядки - типу два прискоки три притопи.

А шо, ніхто з вас не збирав яблука на території посольства Китаю та США???? Оце екстрім такий шо...бігать навчися дужже добре!!!!:-))

А-а-а, памятаємо-памятаємо. ух, яв нього рефератик на першому курсі писав. про ігри могилянських студентів досі згадую.

А ці приколи про кафе біля Пирогощі нам молодші курси розказували.

Людина - непосрєдствєнна та гарна, пан Макареня. Як Копань

Українською мовою пан Макареня знає такі фрази:
1. Генде гох!
2. Паруймося організмами!
3. Все побігло!
(Все присіло! etc.)

та ладно.. мены нравилось іще наприклад
”розділяємось і всі сунемо на мост. по мосту сунемо до його конца. там стою я - одін, акі пєрст”...

Макареня - гений.

ну, было пару раз, когда его стиль шел в разрез с моим настроением, но все равно.

пользуясь случаем, хочу передать привет, короче.

Аналогічна ситуація була нещодавно у Макдональдсі. Він намагався замовити чай без заварки за рахунок двох запізнившихся

))
а ще дуже прикольно було коли він групу кудись посилав а сам трамваєм їхав туди... типу швидше... так мої знайомі його одного разу на рмваї обігнали - ось як людей ”оздоровили”...
хоча я йому потім казала, що вдень трамваї погано ходять... головне це було казати голосно і при всій групі.. виходив єтакій ”ответ Чемберлену”...

Нещодавно вийшли з якихось джунглей та повертались по набережній по трамвайних коліях до КМА. Нам назустріч трамвай, ми давай голосувати, трамвай і зупинився , нажаль він їхав у протилежному напрямку.

Геніальний матеріал. Я ридав.

По-моєму - це видумка.

2 Avatar
супер! згадав молодість аж..
”підбурює до проникнення...” - офігєть!
може, це хтось придумав? чи дійсно такі кляузи пишуть?..

А хто такий - цей Крекотін?

знаючі джерела повідомили, що скарга цілком реальна і була подана за призначенням. тобто завкафу кафедри фіз-ри. а ”цей Крекоткін” © Glavred людина хороша, хіба може занадто правильна, хоча і не без почуття гумору.

Народ!

Хто ще не знає, Макареня - батько Оксани Володимирівни (доброї тіточки, яка теж водить спецназ)...
Бо якось був випадок у подруги: вона того Макареню і так, і перетак сварила за її спиною, скаржилася, а коли дізналась, що та його донечка, стало соромно...

Нещодавно лазили на гірку паралельно коліям фунікулеру, а там доріжка вже розтоптана, слизька...
Або в макдональдсі почав просити чай без цукру та заварки

Просто слава Богу, що не дійшло ще до того, щоб просили милостиню за бали чи представлялись психічно хворими...
Поки додаткові бали обмежувались римуванням рядків і спусканням з гірки на задній частині тіла

Зеленюк???????????? Дочка Макарені?????????? да ну це деза мабуть! це не Макареня раптом сказав таке? він може.

так, вона його дочка

те, що Оксана Володимирівна його дочка це чесна інфа на всі 100%...

а щодо скарги... знаете у кого яке світосприйняття, межі почуття гумору, власної гідності, самолюбства і т.д. і т.п....
я почитала - теж плакала... у скарзі тільки правда і нічого крім неї - все що там описано цілком у дусі тов. Макарені...і дійсно це веселіше згадувати аніж виконувати,АЛЕ...

по-перше я дуже ціную веселі спогади - а це саме воно..

по-друге.. ІМХО, але ця ”школа” для мене була дуже гарним симбіозом мінімальних курсів акторської майстерності типу учнів інтернату для розумово відсталих, швеї 5-го розряду та того, як доводеться боротися з ситуацією, коли у тебе начальник... ну м*яко кажучи не ”внимает зову” здорового глузду а тобі треба з таким працювати... бо коли мене все дуже діставало на його парах я починала йому розповідати які у мене протипоказання по хворобах, а на його коротке і безапеляційне ”замолчи” - те, що цим він порушує ст.10 Конвенції про права людини... в результаті і бонуси іноді мала і скарг писати не довелося..

це просто приклад, що з ”цим” теж можна боротися... у кожного свої методи... я робила по-своєму, хтось пише скарги... я не кажу що це погано чи щось таке - просто не забувайте що у медалі завжди є дві сторони...

To Nusya:
Це правда. Оксана Володимирівна дійсно дочка Володимира Вікторовича.

To victorius:
Щодо жовтого маркера. Помітки зроблено Леонідом Свиридовичем. А підкреслено слово ”російською”, оскільки це було мабуть найважливішим зауваженням по суті. А щодо інших підкреслених слів, то ”можливо писала скаргу дуже розумна людина”.

Доречі, зазначених у скарзі кафедри і навчальної дисципліни в нашому університеті не існує Варто було б звернути увагу також і на дату.

P.S. Моя особиста думка. Володимир Вікторович, як на свої 72 рочки дає фору багатьом 18-річним.

Ха-ха Сьогодні відвоювали людині 10 балів. За те що за якоїсь примхи минуле заняття ние зарахували. Але сьогодні було щось. Лізли на таку горку що потім знімали куртки та відходили хвилин десять.

З датою я помилився. А от те, що я назвав кафедру фізичного виховання кафедрою фізкультури, то я вважаю не великою трагедією. Ачепяткі трапляються з усіма. А слово дисципліна в тій скарзі використано в значенні встановленого порядку, а не навчального предмету, тому в її назві помилитися не міг .
Макареня або хворий на голову, або просто невихований. В його 72 роки поводити себе, як соплявий підліток, абсолютно неприпустимо.
У минулу середу (9.03) Макарення вивів нас на середину дороги (вул. Глибочинська), сам заскочив у трамвай, а нас там обібікали і ледве не позбивали. І після цього хтось може стверджувати, що він гарний викладач!?

Знаешь, складывается такое впечатление что ты или странный какой-то или закомплексованный или просто чудак с болезненным чувством собственного достоинства... Поверь, я ни в коем случае и никоим образом не хочу тебя обидеть, просто то, что ты сейчас пишешь, то, как ты оправдываешься оскорбляет твоё достоинство в сотни раз больше, чем стояние раком перед рестораном. Более того, это выглядит жалко... Как ты считаешь, быть жалким достойно мужчины?

Нельзя так серьезно к себе относится, ведь всегда в первую очередь мы теряем именно то, к чему относимся с болезненной любовью и трепетом. Подумай над этим...
а на счет Макарени...я не была в спецназе, но лично с Макареней неоднократно общалась и могу только позавидовать тому, с какой легкостью он относиться к жизни, к себе и окружающему миру. Это ли не счастье? Лучше быть трухлявым пнём, не так ли?

С уважением,

))
по этому повод один наш препод говорит фразу что
”нет ничего смешнее мужчины, который серьезно к себе относится”

Супер!!! А навіщо скаргу було писати. ІМХО, відвідувати згадані у скарзі заняття - це просто супер!!!! Дуже шкодую, що свого часу не був у спецгруппі.....це вам не Сотула: ”Раз, два, три, чотііірррііі!!!!”.........

зі: якщо можна, докладніше про прохання милостині.........

Я, як автор цієї популярної теми і десантник-спецназівець, хочу сказати, що дійсно заняття у п. Макарені цікаві і, як ви кажете, ”прікольні”. АЛЕ для тих, хто впевнений, шо у нього все одно буде 100 з ”фізкучного виховання” (це у мене була така ситуація). А коли ”пріколи” виливаються в ”пріколи” в заліковці і відомості, то це зовсім не прикольно.

”Высокий балл я в рот е....л.” © Спудейська народна мудрість. Тем паче, что, по-моему физ-ра - 0 кредитов........

Автора цього геніального матеріала недарма в спецгрупу записали. Є за що.

0 - він і в африці 0, але в кожному триместрі рах*ється як 1

От дівствітєльно.
А тепер відновлюю удосконалений варант, потертого адмінами в минулому році плакату на тему
DAS IST SPEZNAZZZZZZZZZZZ !

Та просто його потрібно дуже довго і дуже сильно бити ногами..от і все..