Пані Наталя - викладач, що має багато позитивних, а разом із тим негативних якостей. Вона дійсно може навчити мові, та ЧОГО ЦЕ БУДЕ КОШТУВАТИ!!!!! Кожне дом. завдання з 10 пунктів, література, яка не завжди є у нас і доводиться за якимось виданням Вінграновського їхати у ЦНБ. Я там не часто буваю, щоб знайти щось для рефератів, а тут для домашнього завдання з української...
Якщо вона у вас викладає(викладала), яка ваша думка.

Вона нормальна тітка. А домашні завдання можна не робити взагалі (Правда, якщо тебе влаштовує 76-79 балів). Я за два триместра зробила максимум 3-4 д/з і то тільки те, що мені подобалось. А контрольні на 1бал я взагалі ніколи не робила. Вона ж, як не дивно, мене дуже любила (мабуть за відвертість) і особливо не напрягала. Треба знайти до неї підхід

У мене склалася абсолютно інша думка, особливо з приводу оцінок.
Я роблю практично усі домашні завдання, а в тому триместрі, вона зі словами "..я вами задоволена, у вас гарні результати..." , поставила 76...І як її розуміти?

Тому я і стверджую, що д/з робити не треба!!! Нема ніякої різниці!

А що ж робити, коли 76 не влаштовує? На стінку, мабуть, лізти.... Тількт не подумайте, що я так перемаюся через оцінки :roll:

Якщо завдання з року в рік не змінюються, ...то може у попередніх курсів є конспекти?...

Щодо того, чи варто робити д/з. Мені Д.-М. поставила свого часу 90 (прокоментувавши: "91 не буде!!!") саме за те, що я не дуже переймалася виконанням оного. Хоча так я начебто все знала.
Але остаточно вирішувати вам...

Знаєте, що я вам, люди, скажу: ваші гони на п. Наталю пояснюються тільки тим, що не вела у вас УМ Ціпцюррра! :!: : Виконуй домашки, не виконуй - все одно оцінки "від балди" видають (я вже не кажу про те, що сама викладач російськомовна - то про яку любов до мови можна говорити?!)
-n 2.1 /shadow
А п. Наталя мені ДУЖЕ подобається. Не в обсязі дом.завдань справа (хоча їх-таки багацько!), а у відношенні викладача до свого предмету. П. Дзюбишина СПРАВДІ любить нашу мову - і нас, до речі, - і не просто любить, а й іншим цю любов прищеплює, так що хоч-не-хоч, а українську знатимиеш, лбюбитимеш і вживатимеш. А деяку екзальтованість та категоричність їй можна пробачити. :wink:

Пані Дзюбишина-Мельник у мене вела інтенсив і нічого поганого не можу про неї сказати (сподіваюся цю тему не для того створили, щоб на неї гнати). Чіткі знання і любов до української мене в ній просто вразили. І методи викладання дуже доступні. Так що - прикольний викладач. На рахунок оцінок - то це як кажуть на заході "єнша пара кальошів"!!! 8)

Ого-го! Перший раз чую, що пані Ціпцюра неукраїномовна... До речі вона у мене теж викладала (вступ до мовознавства) і поставила абсолютно на шару 91. Люди, ви просто не шарите, як треба вчитись. Навчання має бути задоволенням, а не каторгою!!!
-n 2.1 /shadow

2 Romka
Я не збираюся гнати на пані Наталю. Вона класно дає знання, дійсно. Вона в мене також викладала на підготовчих, але тоді вона не вимагала від нас багато. А зараз... доводиться дуже багато працювати у порівнянні із першим курсом, а от оцінки за своє "пахання" ми отримуємо не дуже високі...не буду називати свої бали. :oops:

В цьому її можна порівняти з п. Довженко Надією Дмитрівною - на семінарах така уважна та усміхнена, задоволена твоєю відповіддю, а потім ти дивишся листок оцінювання і бачиш що вона поставила тобі 0,5 бала з 4 за семінар. 8)

Для Довженко важлива не якість, а кількість. І у нас таких викладачів дость багато, особливо серед молодшого покоління (ось візьми Юлю Пукіш з каф соціології).
-n 2.1 /shadow

Ну це ми вде трішки заофтопили. Дзюбишина-Мельник також вимоглива достатньо щоб схопитися за голову. Навіть на інтенсиві вона задавала додому багацько на перший погляд непотрібного, але врешті воно пригодилося.

Пані Наталя - один з найприємніших спогадів з бакалаврату. Хоча таким людям, напевно, в житті дуже важко. Виглядає надто непристосованою, але може це й добре, що є такі люди?

та ну чого ж непристосована? от у чому це виражається?

Людина закохана у предмет, все ще переконана, що в Могилі всі розумні. Таких наразі лишилося мало. Такі ще вірять в те, що десь коридорами ”звєня цепямі” ходить дух академії А непристосована, бо вона у своєму мовному інституті навіть не знала, про те, які по різним універам такси щодо вступу, хто і проти кого інтригує сеерд науковців. Це бачив на власні очі того року як вона тільки з*явилась в Могилі.

Ой, вона справді дуже класна. А те що не надто пристосована, то це є трохи. Бо вона - інтелігентна людина у найкращому розумінні цього слова. Я би її порівняв за рівнем із Кримським, Поповичем та Малаховим.

Я все розумію, я всяких викладачів у Могиляні бачила, але щоб тобі приносили книжку із назвою (приблизно) ”Як виховати дитину у дусі національної свідомості” і казали: ”Ви, дівчата, майбутні матері тому вам дуже треба прочитати цю книжку, щоб ваші діти росли справжіми патріотами” ну це вже, вибачте, збочення!!! І втручання у приватне життя. І взагалі словосполучення ”національна свідомість”... Хто вчився у НЯ, той знає, що це таке

Якби ж то на цьому все і закінчувалося. От хто з вас побував хоч раз на захисті курсових на кафедрі укр.мови? Пригадали запитання-відповіді? Респект!

Привет, кума. Рада читать твои посты и видеть тоже рада Ты я смотрю всю правду о Дзюбышине - Мельник пишешь. Правильно, надо же студентам глаза открывать на преподавателей.

Та шо там та правда... От мене у свій час НЯ на таку творчість надихнула, Менжулін мабуть і досі згадує. Я думаю ти мене зрозумієш

Ну так... Менжулин это даже теперь помнит... Надо будет ему ее портрет подарить, чтобы ГЕРОИНЬ в лицо знал... А вдруг ее где-нибудь в Академии встретит... Подойдет и скажет: ”Вы тут такая известная, Вам студенты даже свои работы посвящают...

ТА ТИ ШО??? Невже цитує ”Казки тітоньки Д.”? Але, якщо чесно, він не один мене згадує як автора і виконавця . Може часом і сама НЯ пускає тиху сльозу, як спаде їй на думку моя курсова...

Не знаю как сейчас, но слышать от него про одну творческую работу про одну особу приходилось... Я сразу догадалась про какую
Вот по поводу слез Н.Я. мне кажеться, тут стоит сразу вспомнить другую особу... ”Белые, пушистые и с длинными ушками....” Слушай, злая я сегодня какая-то

А чого зразу з довгими вушками і коротким хвостиком, може їм хочеться, щоб у них все було навпаки - короткі вушка і довгий хвостик

Що найцікавіше - от вся ця дурня про хвостики і вушка теж стосуєтсья НЯ

Вот умора... Да у вас просто веселуха на защите... Надо бы это лично послушать было... Хотя у нас тоже есть свои анекдоты...
Эмануэль Кант, например, или коктейль ”Горский в гостях у Сартра” ил ”Сартр в гостях у Горского”. Если хочешь ингридиенты тебе скину... и главное тут последовательность.. что идет за чем...

Скинь у приват. А от побувати у тих часах уже неможливо... Давно це було, років три назад... І НЯ ще була молода і завзята

Любі друзі, а вам не здається, що такий тупий гон на трохи дивакувату, але по-людськи дуже хорошу жінку трохи нагадує тупий трьоп у тупому чаті? А мені здається. Чого б це? А до питання про втручання в приватне життя - ой, склалося враження, що вона обіцяла простежити ще й в який національний спосіб тих дітей народжувати будуть, не треба так заганятися, а то тхне примітивним юнацьким максималізмом

Я до Дзюбишиної-Мельник ходжу рідко, але з задоволенням. В неї такі потішні пари! Тьотя стібеться і сама того не розуміє! Просто треба менше перейматися балами там всякими і домашніми завданнями. Ну та, вона трохи відірвана від життя, трохи патріотка. Хто хоче, най сам припише їй інші провинності. Але головне, що вона добряга і те, про що на парах говорить від душі веселить. Якось прийшла до нас і віиається ”Добридень козли і козлихи!”. Ну хіба це не прекрасно!

Я економістка, українську мову-2 слухаю як ”дисципліну вільного вибору студента”. На парах від стилю викладання п. Наталі засинаю. За півроку не дізналася нічого нового (хоча відвідування 100-відсоткове), а від помилок у її мовленні вже нудить (ще з лекцій). Мені вона ДУЖЕ не подобається. Чесно, я очікувала чогось ЗНАЧНО оригінальнішого, неординарнішого й експресивного(у мене на першому курсі викладала п. Калиновська - вона класна! - й на цей курс я записалася переважно внаслідок її впливу). Я розчарована.

Щодо д/з - там нема, чого робити, довше 5 хвилин

Тіко годину у Вернадку їхати і годину назад. Після 6 пари.

п. Наталя може подобатися чи не подобатися, але те, що вона Вчить - це факт.

Цей курс У.м.-2 на те і розрахований, щоб дізнатися чимбільше нюансів, тому і треба витрачати час на перегляд усіляких словників, писанину, - але ж і користь є.

Ти що, знущаєшся? Чи це такі жарти?
Я все це знала після курсу української мови-1. Хоча, якщо п. Наталю порівнювати з деякими иншими викладачами (напр., п. Лучиком), вона справді добре викладає ( як-то кажуть, best of all)

Або маєш инший варіант: заходиш у перший корпус з плацу, проминаєш люстро й повертаєш ліворуч - там в кінці коридору є лібральня ( така місцина, де багато поличок з книжками), а в ній є всі словники й посібники, що потрібні тобі для д/з.

всі-всі?

YEAP

Дзюбишина - прикольная преподша. Особенно повеселила, когда рассказывала какую-то очередную байку и сказала :”Вибачте на слові унітаз”. Очень закомплексованная. На таких смотришь и думаешь - откуда у неё дети???

Ну, да.Згодна. Окрім...дуже корисно, як на мене. А загалом-така собі зразкова викладачка укрмови. А! І забагато політики.
P.S. І ми з тобою, Парфанка, в одній групі...а про козлих я не пам”ятаю.... (”коториє нам постоянно мішают жить”?)Тобто тільки про козлів. Одразу підняли, пам”ятається, гендерне питання... Да-а-а...молодість.........

Та ти шо? Знаєте, шо мене найбільше кумарить ”в економістах”? Панове, ви ше ні фіга не бачили в житті, а вас уже навчили думати які ви кльові і розумні. Я маю ТАКИЙ глибочезний сумнів щодо Вашої, пані, компетенції у галузі укрмовній...вибачте... А! І .... то Ви засинали, бо Вас нудило, чи Вас нудило, бо Ви засинали? Розберіться, пліз, у своїх фізіологічних особливостях...може, то з Вами проблєма???

Не гоните на Дзюбишину!!!
Она классная тетка, укр мову любит и знает, учит нормально, а то что задания дает - так это, простите, статутом Академии не запрещено.
Меня (русскоязычную днепропетровчанку) она языку научила. Хотя конечно, кто гонится за баллами, а не за знаниями, тем у нее не место

З балами в Дзюбишиної теж все просто прекрасно. І взагалі Дзюбишина - одна з небагатьох жінок - викладачів в Академії, на парах якої не відчуваєш сорому за всю жіночу стать.

Загалом правда. Я в молодості цілий другий триместр не робив жодних домашніх (ну, лінь мені було йти у Вернадку, щоб виписати кілька слів із Тютюнника). Мав тоді 95. Правда, пані Наталя чогось прониклася незбагенною симпатією до мене як до людини, яка нібито знає украмову. Може, це й стало вирішальним чинником.
Ну, тут би я не був настільки радикальний. Її наївність і цілковита неознайомленість із деякими аспектами молодіжного (й не тільки) життя просто вражали. Пані Наталя інколи була схожа на прибульця зі світлої планети Укрмова, де всі кажуть ”у тебе муха на носі сіла” (це вона так жартувала) і сиплють вишуканими архаїчними фразеологізмами. Інакше, як іронічно, на це реагувати не можна було.

Оце - свята правда. Я сам потрапив до числа везунчиків та улюбленців, і щоб я не вироболяв, як би не старався похитнути її любов до мене, нічого не вдавалося.

Тепер бачу, що кожен рік вона обирає собі певний об’єкт своїх найсвітліших бажань поставити комусь п”ятірку, і цей вибір лишається непохитним весь рік- об”кта не вибити з серця пані Наталі гарматою.

(Сусід) І я потрапив до цієї категорії! Хоча безбожно та безсовісно стібався з Дзюбишиної весь рік. За це зараз трохи соромно та шкода її. Вона ще й досі весь час цікавиться, як у мене справи, коли побачить. Щиро переживала, коли в мене були проблеми з поселенням до гуртожитку.

Якщо ти не зміг поступити на економіку, то не треба заздрити тим, кому це вдалося А щодо НАШОЇ компетенції у галузі української мови, то викладала у мене пані Калиновська, і мала я дев’яносто три (про пані Калиновську ти МАВ чути, і хто-хто, а вона просто через симпатії до студентки/студента хорошу оцінку не поставить..) І саме тому я маю з ким порівнювати п. Дзюбишину-Мельник: вона хороша людина, я не маю нічого проти й щиро бажаю їй щастя в житті, проте до віртуозів викладання ще рости й рости.

Якщо вона навчила тебе - ”русскоязычную днепропетровчанку” - українській мові, чому ти досі спілкуєшся ”на общєпонятном”?

Потому что мой родной язык останется на всю жизнь русским, мне уже этого не изменить. А украинским владею, могу общаться, грамотно выражать свои мысли в устной и письменной форме, и во многом в этом заслуга Дзюбышиной.

а хіба це погано? в житті дуже не вистачає саме таких людей...

Та воно ніби й непогано, тіко шо дуже непрактично. Шо для неї, шо для нас.