Есть проблема вобще з обсуждением
Во-первых, в нашей традиции мышления почему-то дискуссия вообще не приветсвуется, всё насквозь монологично.. пока там на западе в споре рождается претензия на общезначимую истину, наши мыслители самовыражаются видите ли..У всех свои мысли по каждому поводу, "это мое видение" чуть ли не главный аргумент.. тоже мне, творческие люди блин..
Во-вторых, на нашем пространстве катастрофично не хватает культуры дискуссии.. учтасники не пытаются дойти до сути проблемы, а просто выпендриваются, пытаясь показать какие они умные и самобытные.. доказывают свою непересичну особыстисть, и особысту непересичнисть..

А чи помилився(-лася) ти форумом? Я б цю тему постив або у Все, що наколо, або на Флеймі, або у Побажаннях і пропозиціях.

Не помилився.

Профі клуб
Професійні дискусії - так написано на головній сторінці.

Я заперечую їх можливість. Такий собі негативний метааналіз.
У Флеймі там якраз не дискусії, а просто всі самовиражаються.

дійсно, проблема така є. а ще, коли тебе пробиває насправді подискутувати, а не тільки продемонструвати свою пихату ІМХУ, то таке бажання швидко зникає після прочитання навколишніх постів. і розумієш, що нічого путнього з цього не вийде, а твоя зрідка вдала думка загубиться у струмені дурнуватих і поверхових вигуків.

Від цього просто дуже залежить як я буду модерувати цю тему. Якщо вона позиціонується як професійна дискусія, а не як дискусія професіоналів, то тут критерії для флуда і офф-топа більш строгі. Це тіпа попередження.

От. А тепер по темі. Приклад з самовираженням - це ще цвєточкі. Повна фігня починається, коли на форум вноситься real-life relations. Особливо це небезпечно коли дискусанти дуже добре знайомі особисто. Тоді може початися не самовираження, а самоствердження на шкоду іншим учасникам. Тобто замість обговорення проблеми ставиться мета принизити опонента через якісь особисті причини або навіть просто приховані психологічні комплекси. За прикладами далеко ходити не треба.

Повідомлення Київіта не відповідало стандартам професійної дискусії, а таким чином було офф-топом, а тому і було знищено

На Заході дискусії тим більш неможливі. Бо точка зору опонента американцю чи швейцарцю настільки дорога, що він її приймає як рідну.

Може й нам слід дозволити продаж зброї?

< На Заході дискусії тим більш неможливі. Бо точка зору опонента американцю чи швейцарцю настільки дорога, що він її приймає як рідну.

??? дуж-же цікава позиція! не треба пересмикувати, будь-ласка! з досвіду 3-річного спілкування з німцями можу сказати, що багато з них так само запекло боронить свої переконання, як і ми. Але. Пундіт абсолютно правий - там, де у нас просто висловлюють своє козирне Я, а висловивши, нікого і нічого далі не чують, у західних людей зароджується дискусія. Вони одне одного СЛУХАЮТЬ. Це справді дуже важко, вони цьому вчились десятиліттями.

А от що нам зі своєю проблемою робити? дуже часто наші учасники дискусії - просто дуже закомплексовані люди, яким довести свою вищість над співрозмовником, символічно повалити його на землю і ще пострибати зверху, - життєво необхідно для самоствердження. Тому для початку непогано було б влаштувати для гуманітаріїв сеанс психоаналізу.... щоб виявити приховані комплекси і фобії....... наприклад перед захистом дипломів...

спробуй перейти до "дебатного клюбу"
там ми твою позицію грунтовно розглянемо..
там є відповідні правила.. чекаємо твоїх зауважень

Коли прагнеш поговорити на якусь тему, яка йде врозріз з буденними балачками, то зустрічаєш або небажання дискутувати (подумають,, що дуже розумний), або страх перед авторитетом, який "задавить" авторитетною думкою. В Могилянці таке буває часто: ніхто не хоче висловлювати свою думку, яка протирічить думці викладача (собі дорожче).
З іншого боку - викладачам "нєохота" говорити чи обговорювати щось дійсно нагальне. Хіба що філософам пощастило. І то - бувають виключення.
типовою є ситуація, коли дискутуєш з чогось, потім чуєш - у слід "яка розумна!", наче це якась кара!