Прочитав нещодавно "Дорогою на Бабадаг" Анджея Стасюка і страшенно захотів до Румунії та Молдови.Хто читав-зрозуміє.Польських письменників у нас почали перекладати достатньо активно.Масловська, Нагач(вже покійний), Кучок, Фонфара - те що вже читав і чим тішився.А ще є Сапковський, тіки переклади українською поки повз мене ходять.а хто знає-порадить ще когось?і яка ваша думка про польську літературу(ту, що сучасна)?

Ну, із сучасних ще українською перекладено Дороту Масловську, Ольгу Токарчук і Міхала Вітковського (якщо згадаю ще кого, допишу)
Але я, здається, досі нікого не читав із них Але збираюся!

Сапек адназначна!
І український переклад конкретно мене пре, хоча багатьом не подобається...

Chlopake ne placze

Oto jest zaebiste film

Читав тільки Сенкевича "Вогнем і мечем". Клас!!!

Ну, фільми є окремою розмовою. Я от просто обожнюю обидві частини "Кілерів", "Кінг-сайз" і "Міш".Останній взагалі вбивчий.Знятий в 70-ті роки, але такий неприхований гон на соціалістичну владу Польщі. А фільм є "zajebisty"!

Сапковский - других не воспринимаю. Хотя его же на укр - тоже не воспринимаю....
шо ж поделать?

Та що сучасна дуже нагадує ту що українська. Перекладено доволі багато, можливо, з сучасних перекладів саме поляки представлені найширше, ну, просто дуже тісні контакти, та й на стипендії на наших белетристів поляки не жлоб*яться. Взагалі з прози найбільше вразила Ольга Токарчук (Правік на інші часи), правда дуже цікавий і розумний текст (хто любить Прохаська, тому сподобається). Нагач, котрого "Кальварія" переклала, був дещо цікавим (сюжетний поворот наприкінці), але не більше. Шкода хлопця, звісно. Масловську, принаймні "Російсько-польську війну" читати просто противно - претензійно-інфантильне спекулювання на чорнусі й наркоті, та ще й нудно. Вітковського досі не прочитав. Гретковська доволі специфічна, деякі тексти (як "Метафізичне кабаре") можна сміливо ставити поруч із Робськи або іншою макулатурою, "Польку" читати почав, але довелось відкласти, хоч було загалом цікаво, вечсь час забуваю повернутись. Щодо Стасюка, проза у нього гарна, але дуже вже специфічна, в ті його подорожні записки треба вчитуватись, трохи роб*ячи над собою зусилля: не те що нецікаво або невартісно, але текст переважно не захоплює, легко в будб-який момент можеш відкласти книжку. З "Бабадагу" мені особисто більше захотілось в Албанію і Молдову. Ще в них поезія доволі цікава, особливо в Марціна Свєтліцького. А, ну і "модерного класика" Гомбровича теж тут не варто забувати

блін, і коли ці журналісти встигають стільки читати

всім філологічним женщинам варто почитати шось Гретковської - просто щоби зрозуміти, що під скальпом у блондінки бувають мізки, і шо ними можна зароб*яти на життя.

Угу, але краще "Польку" чи прийнаймні деякі новели з "Пристрасного коханця". ("Європейку" не читав, нічо не скажу).

Читала Гретковську ("Пристрастний коханець") польською - за ніч на одному диханні. Вразили "Ікона" і "Лейтін лавер"
Ще читала минулорічну володарку премії НІКЕ Масловську "Пав крульовей"- класна штука!

От буквально вчора мій польський друг, що працює в Парижі, дав книжку Kuzynki Анджея Піліп’юка. Зацікавила настільки, що читав її майже всю ніч, а сьогодні в метро пропустив свою станцію, бо думками був поруч з трьома чарівними панянками. Ще одна (але оригінальна) варіація на тему філософського каменю, в якій майстерно поєднуються елементи фентезі з історичними й науковими фактами. Мова дуже легка, красива й елеганта. Шкода тільки, що моя польська далека від досконалості, тому значення багатьох слів доводиться вгадувати. Але це абсолютно не напружує.