Ну коли ж іще стартувати тему про юристів, як не у День юриста? ;-)


Так що зі святом, колеги!


ЧЕМ ПАХНЕТ ЮРИСТ

У каждой профессии запах особый
Работа любимая пахнет свободой
Понятно чем пахнет шахтер иль танкист
Скажите мне лучше, чем пахнет юрист?
Он пахнет деньгами большими и водкой
Блондинкою смуглой, с похмелья икоткой,
Еще коньяком и лимоном в придачу
Ну в общем спиртным он по горло накачан
На нем всегда галстук, рубашка от "Валди"
Он курит "Парламент" или "Труссарди"
Авто его - это две сотни лошадок
Его не приводит работа в упадок
Он пахнет работой - работой живет
От этой работы его просто прет
Он пахнет законами толстыми сводов
И исками пахнет, от просто разводов,
До тяжб за такие огромные бабки,
Что станут за них все на задние лапки
Он пахнет железною логикой стройной.
Он в силах уверен, всегда он спокойно
К решенью подходит тяжелой задачи
Ему улыбается солнце удачи
Французским парфумом он пахнет с утра
Но только наступит обеда пора
В букете уже аромат тонкий пива
Чуть позже мартини, саке и текила
В бильярд или боулинг если зайдешь,
То там непременно его ты найдешь
А если его ненароком там нет
Пошел посмотреть он заезжий балет
Он сауной пахнет в субботу под вечер
И как Цицерон произносит он речи
Он самый, он лучший, ну в общем - юрист!
Чуть-чуть не забыл: он еще юморист.

             (народна юридична творчість ;-)


                                             

замечательный стишок :-)
хочу быть юристом :-)

KaHaPiC
Миш, не стоит, вот напишу я тебе стишок про социологов -  к нам захочешь!
С праздником, юристы!

за стихом, КАнарис, прошу на топик к социологам!

KaHaPiC


Ну, це не так вже й важко. Пять років повчитися, пару років попрацювати... ну і ще деякі дрібнички... ;-)

OliaX


Я тут поки що за всіх скажу - велике вам дякую! :-)



А от перетягувати наших дописувачів (ледь не сказав клієнтів ;-) не варто - може у людини питання саме по нашій темі...

Хоча і з соціологами у нас завжди знайдеться про що поговорити, ой, знайдеться...

Це ти про що?

Leftist


Ну, так, щоб не дуже заглиблюватися:

1) правова культура населення (точніше, її відсутність ;-) - причини і шляхи подолання (во блін, прямо як тема науково-практичної конференції);

2) кримінологія - поняття злочинності, протидія злочинності, рівень злочинності, латентна злочинність, групова злочинність  тощо;

3) теорія держави і права - взагалі благодатне поле. Організація державної влади, самоврядування, свобода особи проти свободи іншої особи, допустима міра поведінки, відповідальність і ще багато чого. Хоча це вже певною мірою і до політологів...

4) відносини юрист-клієнт(и), юрист-юрист, позивач-суддя-відповідач тощо. Правників можна досліджувати як окрему соціальну групу ;-)

Може, я щось неправильно розумію, але для міждисциплінарного дослідження - саме те. Можливо, доведеться час від часу залучати психологів і філософів...

Утім, ми можемо поспілкуватися і на позапрофесійні теми ;-)

Є адвокатам робота є!

А у нас перевірки по підприємствах ходять.
Виявляється, що минулого року міністерство статистики як завжди збирало непотрібну нікому інформацію.

Бухгалтерія чесно заповнила запропоновані аркуші. Так ось два з них стосувались кількості ПК та софту, що використовується.

Оскільки бухгалтерія не особливо переймалась можливими проблемами, то Мікрософт отримав всю нагальну інформацію про піратські копії своїх продуктів.

Тепер на підприємтство приходить "дядя-охоронець інтелектуальної власності" разом з представником американських друзів і складають акт а також подають заяву до суду.
Так що боротьба починається.

Phone seller -- Подзвони продавцю

Taras


У кожного - своя промо-кампанія

Всім негайно - сюди!

http://www.bo.net.ua/?article=115

І коментар не забудьте!

Агов, Правники!!!

Хто ще не проголосував за наш факультет? Ану бігом на вибори!

Leftist



Тіпа у нас з тобою не було про що поговорити...

:jump2: :jump:

Юрист - це той, хто знає, з якого боку у закону дишло.

Ви, очевидно, не юрист. Можете поділитися: які ще є стереотипи про правників? Завжди цікаво побачити себе очима інших :roll:

Панно Тетяно, якраз юрист, і про дишло знаю не з казок.

Прокурори та судді в Україні, а, бува, й адвокати - вміють з чорного й біле й кольорове зробити.

А ще стереотип, що юристи і лікарі заробляють пристойно. Бо їм клієнт з кишені до кишені платить. І це теж не байка.

А ще є стереотип, що люди з дипломом юриста є юристи. Оце вже помилкова теза.

Гляньте хоча б на колишнього Міністра юстиції, а тепер - дипломата -Станік. Вона такий юрист як я Папа римський.

:oops: Дивно, що не впізнала колеги.

[quote="kyivite"]Прокурори та судді в Україні, а, бува, й адвокати - вміють з чорного й біле й кольорове зробити.quote]

От тільки чи розуміють вони, що такі речі не додають їм авторитету і згубно впливають на правовідносини як такі та на їх майбутнє, у тому числі фінансове?
Бо навіщо сумлінно ставати (вчитися, вчитися, ще раз вчитися, а потім практика...) юристом, якщо давати хабарі та займатися софістикою можна легко навчитися у "польових умовах"?

До речі, може поговоримо про етику? Як думаєте: чи вигідно економічно чинити відповідно до етичних настанов?

Платон вважає, що вигідно. І у цивілізованому світі ця доктрина працює.

Але за умов України практика інша.

Є, скажімо, гарний адвокат у Одесі - Агеєв (чи Агєєв?).

Заробляє. Але на кілька порядків менше, ніж брудні ділки зі зв'язками на Банковій.

Є ще й інший аспект. Чи припустимо взагалі (не тільки у грошах справа), чи припустимо порушувати етику. Приміром задля порятунку невинної людини. "Ложь во спасєніє" тощо.

Платон мені друг, але, мабуть, класик в чомусь помилявся.

Цікаво на цю тему висловився Р. П. Уоррен у романі "Все королівське військо".

1. Парадокс, але позитивний герой діє злочинними методами. Таке собі Добро з кулаками. У автора на рівні релігійної концепції!: "Добро треба зробити із зла. Бо більше нема з чого його робити"

2. Право, принаймні позитивне право - завжди на крок позаду від потреб людини.

"І дещо з того, що заборонено, анітрохи не різниться від того, на що заборони нема."

Отже приблизно так:

Все средства хороши, если они достигают цели. Подумаешь соврали немножко. Вот станем миллионерами, врать не будем. Никогда.

Може у цьому є головна причина того, чого ми не лише не є цивілізованим світом, а ним (якщо не змінити уявлення про світ) таки і не станемо :

Отже, Ви у своєму повідомленні казали про короткострокову перспективу, а як щодо довгострокових намірів на життя? Невже Ви всерйоз думаєте, що міліонером може стати і залишитися ним людина із психологією хапуги (про ліки від жадібності та побільше, пригадуєте?)

І за нагоди іще одне запитання: Вам не думається, що засоби досягнення цілей набагато частіше змінюють самі цілі, аніж звикли про це думати?

Наміри на життя охоплюють всю перспективу. Якщо вони помилкові - життя підправить. Отже (політику не чіпаємо):

по-перше, самореалізуватись у професійній, особистій та інших сферах. Прагнути професійної майстерності, і надалі вчитись у гарних юристів (та ділитись власним досвідом). А от мільйонером чи „новим українцем” ставати не обов‘язково;

по-друге, заробляти хоча би необхідний мінімум, щоб не залежати і не терпіти хамського ставлення від тих же „нових українців”;

по-третє, передати як лист у вічність свої мрії дітям.

Ціль, щоб не казали, виправдовує деякі (не всі!) засоби.

Крім того, гадаю, існує пріоритет загальнолюдської етики над професійною етикою.

Приміром, священик IMHO може і повинен порушити таємницю сповіді, якщо терорист повідомив його про наступний теракт з людськими жертвами.

Так само й адвокат IMSHO – порушити, за цих обставин, адвокатську таємницю.

Де два юриста - там три думки!

Вчіться поєднувати інь і янь!

Ідеалу нема. На Землі.
А як злетіти думкою вище - то є!

Чому я не сокіл, чому не літаю? (Замріяно)

Бо юрист. (Тверезо)

Юрист якже!

Ти, юний друже, лише потенціяльна юридична величина :wink:

От виграєш перший процес...


Колись у римській юридичній академії вчитель домовився зі студентом про оплату за навчання після першого виграного учнем процесу.

Учень сам став викладачем.

Вчитель:

- Заплати. Бо подам до суду. Виграєш ти - заплатиш за умовами нашої угоди. Програєш у суді - заплатиш за рішенням суду.

Учень:

- Ні, шановний вчителю. Виграю я - не заплачу за умовами нашої угоди. Програю у суді - не заплачу згідно рішення суду.

Між іншим, я не про Ваші особисті перспективи питала (це було би, на мій погляд, надто нескромно :wink: ) , а хотіла поговорити загалом про ставлення правників до етики.

На мій погляд загальнолюдської та професійної етики не буває у принципі. Це невірна постановка питання, спір довкола якого виявиться пустопорожньою балаканиною. Етика, ніби свіжість у риби, або є, або її немає. Просто, часто існують певні двозначні ситуації при виконанні професійних обовязків (до речі, не лише у правників), коли керуєшся звичними для індивідуальності етичними міркуваннями, але межа настільки непевна (видимість між добрим і поганим майже не проглядається), що треба добре помучатися аби обрати певну модель поведінки. Я, звісно, беру варіант, коли людина сама із собою вирішує як їй вчинити аби сумління потім не мучило. Очевидно, коли такого апендиксу як сумління у людини немає, то перед нею питання вибору поведінки не постане: вона робитиме те, що гарантовано їй принесе більшу користь, або менше покарання

Мені буде приємно із Вами спілкуватися і надалі, проте наступні мої повідомлення зявляться лише через два тижні. А якщо кількість сторінок у цій темі перевищуватиме 50 ( 8) ), то дещо пізніше, оскільки треба буде усе то перечитати.

...............................впечатления от топика.........................................
Блин, ну ваще-ваще, юристы - самые гениальные! самые замечательные! самые-самые!

и ваще, самый гениальный юрист - это Тароз - любофф всех девчонок!
представляете, это щас! а что потом будет?

Я рада, что учусь в НаУКМА, хотя бы потому что тут есть такие замечательные люди!

..........................................................................................................
РЕЗЮМЕ из предыдущих мессаг:
сам себя не похвалишь...

Що за ставлення до творчої молоді? Снобізм - не найкраща риса.

[quote]Між іншим, я ... хотіла поговорити загалом про ставлення правників до етики..[/quote]

Так я якраз про загалом. Бо особисто я однозначно збираюсь у мільйонери. :wink:

Тому я й проти націоналізації майна тих, у кого менше 5 мільйонів.

[/quote] Етика, ніби свіжість у риби, або є, або її немає. , але треба добре помучатися аби обрати певну модель поведінки..[/quote]

Отже існує суперечність між професійним і непрофесійним. Кодекс Гіппократа проти евтаназії, кодекс порядної незашореної людини - за евтаназію.

Правила адвокатської етики - все в інтересах клієнта. А якщо це Чикатило, який збирається підірвати дитячий будинок

.[/quote]сумління у людини немає, то перед нею питання вибору поведінки не постане: вона робитиме те, що гарантовано їй принесе більшу користь, або менше покарання .[/quote]

Є ще й групова етика, яка часто сильніша за вигоду. Злодій не вкраде у своїх. Бо крисятництво, на його переконання - неетичне (западло). Нерідко не здає подільника, хоч сам міг би виплисти.

Маю за честь спілкуватись з Вами, шановна колєго.

Чекатиму на Вашу появу на Форумі

[quote]Що за ставлення до творчої молоді? Снобізм - не найкраща риса.[/quote]

Перепрошую за різкість. Не хотів образити, вирвалось. Мабуть, старію.

Неправда! По-перше, це моя особиста думка, а по-друге - це офіційні "Правила адвокатської етики":


Преамбула

...Надзвичайна важливість функціонального навантаження
адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним
стандартам поведінки; водночас специфіка, комплексний характер
обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність
збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з
інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності
і верховенства права.


Стаття 6. Дотримання законності

(2) Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані
на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином зумисно
сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.


Стаття 22. Дотримання принципу законності на стадії
прийняття доручення клієнта

(1) Адвокату забороняється приймати доручення, якщо
результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких
клієнт наполягає, є протиправними.
(2) Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання
доручення, котрі є протиправними, адвокат повинен повідомити
клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі
законні шляхи досягнення того самого або подібного результату.
Якщо і при цьому не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту
доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення з
клієнтом угоди.

Хоча, звичайно, крайні ситуації там не дуже добре прописані. Тут вже мабуть доведеться самому вирішувати, як його "збалансувати"...

Правда у кожного своя, колєго.

По-перше, йшлося про адвокатську таємницю, а по-друге - Правила адвокатської етики вимагають за жодних обставин не розголошувати відомості, які є адвокатською таємницею.

Стаття 9. Конфіденційність

(1) Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і
щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і
клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги.
Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої
адвокатом від клієнта, а також про клієнта (зокрема щодо його
особи) або інших осіб у процесі здійснення адвокатської
діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами
права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та
обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
(2) Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
(3) Конфіденційність певної інформації, що охороняється
правилами цієї статті, може бути відмінена тільки особою,
зацікавленою в її дотриманні (або спадкоємцями такої фізичної
особи чи правонаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій
зафіксованій формі.
(4) Адвокат не відповідає за порушення цього принципу у
випадках допиту його у встановленому законом порядку як свідка
стосовно обставин, які виходять за межі предмета адвокатської
таємниці, визначеного чинним законодавством, хоча й охоплюється
предметом конфіденційності інформації, передбаченим цими
Правилами.
(5) За всіх інших обставин при визначенні обсягу відомостей,
на котрі поширюється обов'язок збереження конфіденційності,
адвокат повинен виходити з норм цих Правил.
(6) Розголошення відомостей, що складають адвокатську
таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні
спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати
адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.


І все у правилах не пропишеш. Я так думаю

А як щодо націоналізації майна тих, у кого більше 5 мільйонів?

Нарешті! Нарешті і в нашій гілці зав'язалась дискусія! /

До-речі, завтра в правничій клініці будуть показувати фільм про день факультету! Приходьте, подивимось усі разом!

Це, я так думаю, вже сьогодні. А о котрій годині?

О 10.30 - так що поспішай!

Шось нікого тема націоналізації олігархів не зацікавила.

Нема в нас справжніх лівих, перевелись (крім мене - правого)

Я точно знаю, що на форумі є принаймні один шульга (лівша)! :wink:

Дещо про етику

Ще Шевченко звернув увагу, що „не тії вороженьки, як добрії люди” занапастили Україну.

В людини є два крила, а саме: віра і розум (Іван Павло II). Віра без розуму перетворюється у фанатизм та просту формальну обрядовість, а розум без віри перетворює людину на циніка

[quote]Правда у кожного своя, колєго. [/quote]

Ну звичайно, колего - малося на увазі, що Ваша правда не збігається з моєю ;-)

Адвокатська таємнця, якщо Вас цікавить саме це питання, то я вважаю її досить виправданою і розумною, особливо якщо розглядати це в контексті того самого \"збалансування\". Окрім того, ця норма, якщо я не помиляюся, була вироблена протягом багатьох століть адвокатської практики (звичайно, мова не про Україну ;-), і я не маю підстав не довіряти у цьому питанні попереднім поколінням правників.

А щодо націоналізації - ти Ви, певно, пожартували. Набагато корисніше для того ж суспільства буде спонукати олігархів поділитися добровільно ;-)
[/quote]

Які жарти: я чекав на реакцію Хусточки та Блискавки. У них були певні міркування на тему.

Хоча - хто ж не мріє стати мільйонером - боюсь і сам постраждати.

Так Ви ж не в тій темі пишете! Правники поважають Конституцію і Протокол №1 до Конвенції з прав людини, так що такі питання не до нас (якщо я правильно розумію, що малося на увазі під словом \"націоналізація\" ;-)

Вам, батенька, по таких питаннях у політичний форум :arrow:



Ти не один!

У лавах лівих є чимало титулованих юристів. І відповідний законопроект внесуть моментально, хай би був шанс.

Та й серед не лівих теж існує спокуса вирішити національні проблеми швидко, одним ударом. Створивши національну буржуазію на базі компрадорської - рецепція римських проскрипцій.

Якщо ця тема не надто цікава, можемо у цій гілці про міжнародно-правові аспекти стосунків з Росією поговорити. Ось один з постів з Укрнету

Россия в кольце территориальных захватчиков

Сегодня в новостях РТР международное диктор возмущался несговорчивостью Украины! Показывая карту России и говоря приблизительно следущее:

У России столько то тысяч километров спорных границ с Казахстаном(на карте засветилась граница с Казахстаном по все длине),столько то спорных границ с Азербайджаном (опять выделилась вся граница с Азербайджаном),Грузинская граница спорная(на карте выделилась и эта граница),но самая несговорчивая оказалась Украина(снова назвал протяженность границы вся она выделилась ) Далее пошел репортаж про Тузлу.

Получилось что от Белоруси до Китая у Несчастной России одна сплошная спорная граница, непризнаваемая соседями. Или наоборот?Соседи готовы признать, а Россия все еще о расширении территории думает.

Как правильно?

Не прокатить. Я хоч і мав з Міжн пуб права нормальні бали, але не експерт, так що вибачайте.

Ти от мені краще скажи, чому наші правники в цю гілку не ходять? Чи то зайняті так сильно, чи то від технічного прогресу відстали, чи не мають охоти до навколопрофесійного спілкування?

[quote=\"Taras\"][quote]Ти от мені краще скажи, чому наші правники в цю гілку не ходять?[/quote]

Гадаю, професійний прагматизм. :roll:

І ще - бояться світити політичну позицію. Хтось у прокурори, хтось у судді планує вибитись.

А влада в Україні (поки Україна=Кучмистан) ще й яка злопам'ятна!

Ну я так і думав.

Хоча були ж часи - як жваво обговорювалася, наприклад, справа декана. Приємно було глянути! :wink: Та й дізнатися заразом, що собою являють деякі майбутні правники

Ходить бывает склизко по камешкам иным.

Итак, том, что близко. Мы лучше умолчим.

(К. Прутков, але я міг у цитаті щось перекрутити)

А що як обговорити тему для юристів та журналістів: як не потрапити під позов про захист честі й гідності.

Який може знищити газету (телеканал).

Не писати. Знищити газету/телеканал і взагалі будь-яке приватне (і не дуже) підприємство у нас, в Україні, можна завжди. Я не просто так пишу – я маю певний досвід, і, можна сказати, сам через таке пройшов.
Про судову систему взагалі не буду говорити – зараз іде мова не хто перший підкупить суддю, а у кого є зв'язки, що допоможуть підкупити суддю (при чому інша сторона теж платить – і гроші залишаються у судді)

А взагалі – "вовка боятися – в ліс не ходити".

До речі, TARoZ – дякую за запрошення... :)

Якщо коротко - найняти доброго юриста ;-)

А взагалі, як на мене, це було більш актуально десь до 2000-2001 року. А потім Пленум ВСУ доповнив постанову про моральну шкоду, і стало легше. І відповідну кримінальну статтю скасували. Так що з чисто юридичного погляду це не є проблема. Якщо цікавить детальніше - можу продовжити - я цим певний час цікавився.

Але якщо попався суддя-ідіот чи є конкретне замовлення, то тут вже гірше. Хоча у разі замовлення цим вже, здається, не користуються - зара застосовуються інші методи.

[quote=\"Taras\"][quote] Так що з чисто юридичного погляду це не є проблема. .[/quote]

Проблема все ж таки не вичерпана.

Тому варто:

1)узгоджувати гострі публікації з юристом;

2) вживати евфеїзми: "захисник народних інтересів" (замість -депутат) тощо;

3) дещо змінювати прізвище: Чуркіс замість Ведмедчуркіса; Чучма замість Бучма; Пуцькін замість Пупін та ін., зокрема й зміною статі героя чи героїні) публікації;

4) зберігати документи та плівки з інтерв"ю, поки не мине термін позовної давності (три роки);

5) під вибори створювати тимччасову - приречену на загибель газету

Очевидно, й псевдонім (чи кілька) не завадить.

Принаймні при використанні "тимчасової" газети.

А взагалі - треба факти перевіряти і документувати. Бо суди - невід"ємна частина журналістської праці. Особливо для політичних журналістів

Щось я вас не дуже розумію, Тарозе. Якщо ми говоримо про юридичний бік справи, то пункти 2,3,5 є зовсім не обовязковими.
А якщо ми говоримо про захист від позаправових наїздів, то це все одно не допоможе. Так само, як і псевдо.

Здається, що тут зібралися маленькі діти. Граються у пісочниці, вирішують питання про те, як перейменувати Президента...
На дворі кінець листопада. День юриста давно у минулому. Прокидайтеся, і до роботи. :arrow:

Ну, всі ми колись були маленькими дітками ;-)

А щодо роботи - це правильно. З понеділка зникаю з форуму на невизначений час.

В цих гілках стало не дуже цікаво писати. Напишеш щось цікаве - Володька все повитирає.

Треба нам свого модератора, щоб без упередженості модерував, бажано юриста. Адже через невігластво одних кращі повідомлення інших втрачатимемо