Фаллософи, економісти чи хто ще мав справу з цим викладачем розкажіть про нього подетальніше. Просто поки що лекції схожі на "несусветные загоны" п. Лисого. Як проходять семінари? Злобствує чи ні? Як відбувається усний іспит-залік? На яких рисах його характеру можна грати? Тобто досьє для студента.

Заздалегідь вдячний!

Рулящій таваріщ. Злобствує, але оцінки ставить хороші. Дуже цікавий у спілкуванні. Дуже системно підходить до справи. Якщо вчитися, інтелектуальний рівень зростає на очах.

І красиво акторствує на лекції...

Джулай форева!!!
Я його люблю! Він ГЕНІЙ акторського мистецтва та клоунади-дурогонства (в позитивному сенсі). Мрію колись бути не гіршим.

Зараз можу впевнено сказати - Джулай мега гіга тера єкза супер!!!!!!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!

Хоча якщо поглянути на нього з боку феномена несумірності наукових парадигм за концепцією Т.Куна "Теорія наукових революцій", то вислів істинна правда!!!

Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!
Джулай форэва!!!

Відразу видно, що людина вчила. Сама, мабуть реферата писала. Я ж то дурний, на початку (до першої лекції) думав, що курс буде халявний...

Найрозумніша людина, з якою я спілкувався. Має свої особливості: йому нічого втрачати (в Академії), тому він може дозволити бути собі таким, яким хоче. Хороший актор, показує своє бачення життя через анекдоти, іноді злу сатиру. Трохи трагічний.
І хоча розслабленим студентським мізкам в основному важко його зрозуміти, але тих, хто напружується, чекає справедлива винагорода: і знання з предмету, і життєвий досвід, і бали.
Могилянка повинна цінувати таких людей.
Роман Кравчук

Своєрідний чувак, не можу сказати, що однозначно приємний, але на повагу заслуговує.
Тільки, щоб сповна оцінити його приколи, потрібні, по-перше, певні навички ефекивного сприйняття його темпу та дикції , і, по-друге, відповідна начитка класичних філософських текстів, нам на третьому курсі було далеко не все зрозуміло :oops: (хоча може, зараз характер жартів і більш популістський 8) ).
Дуже рве протягом семестру, корчить страшні гримаси, стібається з дівчаток недозрілих, проте на іспиті бали роздаються більш ніж щедро. Бон вояж, дорогі друзі!

.

wow. я вся в слезах... Свободный человек и заботливый друг - это все пан Джулай, человек и пароход! Сходить, что ль, послушать для полной картины?

Я збирався влітку сходити, але... Ну, як завжди... Мені соромно.
Дядя Юра, вибачте будь ласка. Обіцяю прийти!

Цей персонаж ледь не став керівником мого магістерського диплому.. Але не став

А взагалі - шаряща людина, методологічно підкована, з вірним підходом до проблематики..

Позитивные отзывы о субже не могут не радовать......у меня как раз в летнем триместре он курс читает......Вопрос ребром: насколько нужно напрягаться, чтобы получить позитивную оценку (76 и выше)?

Залежить від кількості семінарів. Якщо є і багато, то було би бажано готуватися. Якщо курс лекційний, розслабся і отримуй задоволення

Так оно бажано везде готовиться.......интересует, принадлежит ли он к числу людей, которые в конце считают баллы в стиле 1.5+3+2.5=7 и всё.....или он добрій и понимающий.......

Як коли, реферати оцінює досить строго, нообхідно гарно підготувати. Були автомати, іспит кажуть був не мега складний, якщо хоч трохи вчили. Не знаю, бо був автомат Головне його не дістати, а то добрі жарти стають не дуже добрими

Я на іспиті списував з якоїсь енциклопедії товщиною сантиметрів з 5-7

Дійсно, дуже багато вирішує реферат. При чому краще брати чи якусь оригінальну тему, чи оригінальні джерела. В нас на курсі відсотків 30-40% писали про концепцію наукових революцій Томаса Куна. Я теж писав цю тему. Добре хоч знайшов в неті якусь ”оригінальну” книжку.
До речі, семінари і лекцію в Джулая просто переповненні приколами. Треба їх тільки розуміти .

Байка, крайне положительно характеризующия сего человека...

31 августа. До начала речи Литвина остается час. На входе в первых корпус стоят металлоискатели и всех входящих обыскивают какие-то жлобы в камуфляже. На входе в корпус возникает странная парочка - Джулай и Собуцкий(завкаф культурологии). Первый не снижая скорости проносится через воротца, напрочь игнорируя охранников, и останавливается подождать коллегу. Собуцкий же тормозится бдительными гардами и начинает выворачивать дипломат и карманы, демонстрируя отсутствие оружия...
Джулай, некоторые время с явным неудовольствием понаблюдав за этой сценой, в конце-концов не выдерживает и изрекает:

- МИША, ДА ПОШЛИ ИХ НАйух!!!

Собуцкий быстро забирает вещи у офигевших охранников и уходит... Занавес.


якщо це було насправді, то я не перестаю захоплюватися безпосередністю поведінки Джулая. взагалі він прикольний, хоча не завжди встигаєш за ходом його міркувань.

Такого захоплення, чесно кажучи, не поділяю. Справді, у Джулая величезна кількість понтів, інколи досить потужних. Але ось його інтелектуальне та зокрема філософське наповнення для мене й досі лишаються під питанням. Ну, очевидно, щоб кожну тему плавно звести до Канта чи Гоголя, якийсь талант мати таки треба. Але коли це постійно, воно навантажує. Тим більше, того самого Канта у Джулаєвому викладі я вже не впізнаю, хоча нібито щось чув про нього. Ну і ці шизофренічні схеми... Джулай - клоун , можливо, непоганий актор, але в жодному разі не інтелектуал. По-моєму, в нього просто інерція іміджу: він знає, що його будуть сприймати саме з такими понтами, і тому по-іншому вже не може.

Коли тобі говорять, що ”щас я вам усього Канта (Гегеля...) за 15 хеве розкажу”... то одне з двох - або геній, або попсист...

А на лекціях... ну, те, що його зрозуміти дуже важко (у плані непослідовності думки й дикції) - це не секрет, а от те , що він вміє зацікавити студентів, утримати увагу авдиторії (щоправда, коли та починає засинати, у нього свої оригінальні методи: різко гримнути по столу рукою перед носом нещасного студента, що солодко поринув у країну сновидів, або несподівано після напівпошепку заволати на півМогили, так що не лише прокинешся, а й забудеш на якому ти світі) так це безсумнівний факт.

Подекуди зловживає він і своїм сімейним становищем - але йому прощають: не щодня бачиш і маму, і папу, і няню, і... в одній особі, ще й чоловічої статі.
Він вміє вселяти симпатію. І головне, коли особисто з ним стикаєшся в не дуже приємній конфліктній ситуації, коли він намагається залякати своїм виразним поглядом, криком чи ще чимось, - головне - реагувати спокоєм, перед яким він безсилий.

То ви ще залякувань не бачили. Дуже йому треба когось залякувати. А зрозуміти, в чому полягає суть ”наїзду”, не пробували?

В мене колись була ситуація. Я була свідком того, як він перед іспитом не порозумівся з одним студентом. Джулай пожартував, студент віджартував, Джулай не зрозумів жарту, образився і зробив зауваження студенту, від чого той теж образився. Студент виходив з іспиту зі слізьми в очах. Ми з ним дочекалися кінця, дочекалися Джулая, після чого я примусила їх підійти одне до одного і з”ясувати, хто що мав на увазі. Вони цілком успішно все з”ясували, Джулай перший почав вибачатися і казати, що він нічого недоброго не мав на увазі, і ”забудьте”, і ”вибачте”, і ще раз ”забудьте”, і ще раз ”вибачте”. Студент потім казав, що на таку людину ображатися неможливо - настільки він ”розумний та приємний”. Потім я знахабніла і попросила їх потиснути один одному руки. Вони потисли, ми ще десять хвилин мило розмовляли на різні теми і розійшлися з великою симпатією одне до одного.

Скільки ще викладачів в Могилянці здатні на таке?

Може, й не бачила . А суть, звісно зрозуміла. Мені довелось було віддуватися за всіх 20 чоловік і заглажувати конфліктну ситуацію. А суть він мені і сам був прекрасно виклав в такій формі, що перелякатись точно можна було. Я спокійно слухала, і поки активно думала, що ж йому на те відповідати, раптом помітила, що така моя спокійна реакція і на нього діє як заспокійливе. Понад те, він сам почав активно думати, що ж далі говорити мені. Так ми і порозумілися.
І що мене дійсно приємно здивувало, так це те, що його ставлення до групи і до мене після конфлікту лишилось таким саме позитивним, що свідчить про його незлопам*ятливість і, певно, великодушшя. Такого в Могилянці і дійсно малувато.

В мене завжди чомусь перед очима постає картина: величезний Джулай з турботливою любов*ю веде за ручку малесеньку дівчинку, яка йому трохи вище колін . Ця картина настільки ніжно зворушлива, що закарбувалась в моїй свідомості надто світлим спомином, аби подумати чи сказати про цю людину щось негативне. Ти просто не в силах не простити йому його небагаточисленні недоліки...

А залякувати... Може й треба. Адже така поведінка характерна для вразливих людей. Як бо інакше захистити свою беззахисність? Кожен обирає свої методи.

Насправді, здається цю людину, так само, як і тогож Івана Яковича (Лисого) викупати треба не один триместр, а то й рік.

Джулай мені доволі довго не подобався категорично, виявилося- весь цей період цей пан просто розкачувався, а от потім....вибухнув, розквів та запах

Одне в його стилі постійно виходить на передній план- відсутність безпогсереднього контакту з аудиторією, якось не відчувається він (Джулай), відмежовується від студентів, свідомо, чи ні, хто зна....

Юморист отмєнний, Євгеній Петросян та Клара Новікова курять кеди в стороні. Дратує інше. Весь триместр слухати про те, що ”Жиль Дельоз довьол до сльоз вмєстє з Гваттарі”, експромти про ”носологію” та обробку естрадної пісні типу ”Ти подобаєшся мені - Не кажи мені, не кажи”, і т.д., а потім складати іспит ”по всєй строгості - оце фігня.

Да ужжжжжжж, окремі теми були трошки замусолені суб’єтом, явно були певні зловживання. Аби ще згадуваний пан міг внятно пояснити своє запізнення на 5-у(!!!!) пару та не ображатися за те, що студенти, прочекавши його 40 хвилин пішли собі кудись у справах..... а так, хто йому доктор?

джулай відмежовується?ї
оце вже шось новеньке
він філософам на магістерці читав один курс влітку і пам’ятав про всіх хто що сказав на якій парі і який у кого був вираз обличчя при обговоренні вітгенштайна.

ну то може в вас дійсно так і було..
а в нас врядлі він більше 2-3 людей взагалі запамятав. може сімейні обстоятельства :-)

Джулай - той, до кого йдеш на першу пару, щоб прокинутись!

.

”Всраться- не підняться”
не, ну вы ничё не подумайте, это так цитатка из того самого, Джулая
я не цепляюсь к словам
ну, с рассказами Ivasа мне не тягаться

А еще он говорил:
”Бачу паркан, за парканом план. гг”

МЛять... ДжУЛаЙ....

Більшого ПсіхА я не бачила ніколи в житті (як в позитивному, так і в негативному сенсах!!!)

слухала я в нього на 4 курсі "соціокультурний розвиток людства". аж ось в грудні (під час сесії) народжується в мене синочок. усі мої однокурсники (ДРУЗЗЯ) просять його поставити мені хоч щось... ну хоч щосьь...

"Добре, - каже Джулай. а потім я до нього підхожу з заліковкою та бігунком, а він мені - пиходьте в понеділок. А сам в пн. не з"явився. потім я вичепила його ще раз. а він мені: "Це ви на перездачу, шановна? приходьте в чт." я йому пояснила, що ВСЕ не прочитала (та й половину, зрозуміло, теж не осилила). не вийшло.

читала до четверга все, що могла. прийшла в 11.40 (як домовилися). він попросив підійти на 15.00. а потім переніс на 16.30

До 16.30 я читала що могла. а в 16.30 він лукаво на мене подивився і сказав: "Аааааа..... це ви народили дитинку.... 81!"

Пе.Се. Сесія в мене таки пройшла без незарахів, але на фік мені було так мізки "бати????

Розкажіть хтось які дисципліни він читає, мене цікавить передусім те, що варто брати на третьому курсі. Буду вдячна.

Соціокультурний розвиток людства. (але читати - до буя)

Соціальну та культурну антропологію (зе сейм)

Мені він чомусь просто видався повним психом. Може. геніальним й тому подібне, але психом - то точно. Те, як він махає руками, корчить гримаси - якось дивно. Ладен вбити за звук мобілки й за запізнення, хоча сам не дуже-то пунктуальний. Одного разу сиділи ми у нього на лекції, аж тут десь на вулиці зазвучала сигналізація, то він страшенно розлютився, подумавши, що це чийсь мобільний. Ми з таким полегшенням зітхнули, коли він заспокоївся, усвідомивши, що то не ми...

На першій лекції він мене трохи налякав - усі ці погляди "в упор", несподівані підвищення голосу
і грюкання по столу... плюс досить таки цікаве ставлення до "автарітєтов", після фрази "Рорті - це фігня" хотілося поржати.
але думаю він би мене не зрозумів.
моєю помилкою було те, що записалася я на його курс навіть не слухавши Вступу до теорії культури...
я слабо собі уявляла, що таке структуралізм, яка природа знаку, а що таке інтертекстуальність взагалі не знала і не чула... В процесі знайомства з Бартом, Лотманом і іншими дійшла висновку, що все таки не так вже й страшно слухати Джулая на другому курсі.
Добре, що курс лекційний, до кінця триместру, може, й порозумнішаю.
А взагалі, він дуже прикольний. Жарти, від яких не знаєш чи сміятися чи плакати, оці всі випади "не спати!", "жуйку не жувати, бо зуби випадуть"... а ще вражає його самовпевненість.
В розмові створює досить приємне враження. І взагалі, апокаліптичних передчуттів щодо майбутнього заліку в мене не виникає

мені нудно в нього на лекціях. і майже нічого не зрозуміло. прикалує, коли він шось скаже, а тоді: "оце запишіть, оце було важливе" і далі продовжує, не повторюючи.
а ше мене дратує, коли він затримує на 15-20 хв на перерві.

Особливо, коли після цього пара в іншому корпусі... і вона вже почалася...
Але на лекціях мені не нудно, навіть тоді, коли нічого не зрозуміло

Питання: Mr. July читає курс про Гоголя. Це правда? Хтось слухає? Якщо так, то розкажіть, що там відбувається.

О так, я слухаю цей курс... Але формально є "фрешкою", тому за рівнем інтелектуальної підготовки навряд чи можу осягнути всю глибину.
Загалом же лекції (курс лекційний) відбуваються щочетверга на першій парі, що само по собі дозволяє налаштуватись на високі екзистенційні переживання.
по суті - курс має теоретичну частину, в якій розглядаються різні способи розуміння-читання-писання-декодування тексту, зокрема розглядаються погляди Крістєвої, Лотмана, Гірца, Леві-Стросса... Все це приправлено цитатами з Гоголя і інших... Розгалядаються різні аспекти, що впливали на Гоголя, коли він писав "Мертві душі": що Гоголь читав, з ким спілкувався, який був його душевний стан. Також розглядаються різні міфи про життя самого Гоголя: про те, чи був він шпигуном, гомосексуалістом, чи ще кимось, про те, що він насправді не був похований живцем...
Вчора на лекції пан Джулай розповідав про ексгумацію тіла Гоголя - деякі речі мене шокували...

Бачу, що тема вже не дуже активна, але мені декілька тижнів тому вона стала в нагоді, тож і сама відпишуся, можливо, хтось вбережеться.
Шановні економісти!!!!Ніколи і ні за що не беріть цю жахливу філософію й методологію!!!
а тепер по сабжу:
Людина дуже розумна і з дуже потужним аналітичним мисленням. Але йому ну абсолютно бракує лояльності та терпіння!
- Зараз ви сідаєте й пишете тест
- шо? - хтось з аудиторії
Джулай (повертається до цієї людини і з виглядом диявола):
- Не шо!!!Зараз встанеш і вийдеш звідси за шо!
потім півгодиннні розмови на цю тему.

Людина з власним абсолютно критичним поглядом на абсолютно всі речі. Іноді мені здавалося, що він ненавидить просто ВСЕ!
Ні, бували й приємнощі, як-от: "І все-таки ви мені подобаєтесь, в вас не все ще втрачено"

Не дай Боже вам пропустити декілька лекцій, він обов’язково нагадає про це тоном аналогічним до вищеописаного випадку. Запізнення - максимум на 15 хвилин (всі лекції були 1-2 пари літнього (!) триму).
Ну аж ніяких гарних спогадів від нього. ІМХО, дуже неприємна людина, якій потрібно повчитися спілкуватися з людьми (вже не говорячи про "налагоджування стосунків").
Оцінки - парадоксально, але це єдине, що в його курсі нормальне.

Ти так гарно його описала, я аж навіть шкодую, що за два роки так навіть і не послухав курс ФНМП

Не знаю, ай лайк хім, хі із кул. Да, він вміє поставити на місце, але, відверто кажучи, таки це мав хтось зробити.
Та й речі він вумні часом казав)
І предмет сам собою - цікавий, трохи, звичайно, гуманітарний, та од того не нудний.
Та і про лояльність - я вас прошу, нормальний він чувак, просто він дуже добре відчуває хто і як до нього і шо говорить. Бо оте "шо?" означало тоді ніщо інше, як "ой, дядя, шо ета ти тут глаголіш ващє???"
Кароч мені курс сподобався, і це, їй-богу, цікавіше за Тьорла або історію ек думки України.

Особисто мої спостереження за тими культурологами, котрим подобався Джулай:

Якось мені здавалося, що кайфують від нього інколи тому, що мають можливість подумати чи сказати - я не найгірший, адже ще є Джулай. Джулай дає відчуття дна, від якого можна відштовхнутися.

Його "ужимки и прыжки" часто можуть тішити, але здебільшого його сприймають як м"ясо, контраст, на фоні якого можно вигідно відрізнятися у власних очах.

Є підозра, що Джулай це чудово знає та усвідомлює, не упускаючи можливості самому принизити людину, аби відплатити тією ж монетою

Пан Юрій крутий, і цього не змінить думка норовливих блондинок. Щодо "вчитися спілкуванню", - це вам не КІМО чи курс Леухіної, де за корпоративними посмішками і тонами НЛП інтелект не ворушиться взагалі.

лякає інколи що після деяких жартів не знаєш як поводитись: чи сміятись чи що..?! А він чекає на реакцію, і коли ти посміхнешся може раптово так глянуть шо посмішка ховається кудись ”далеко” і сидиш і думаєш: це ... якийсь і викупаєш шо це все дуже цікаво.

Нащо ж так хизуватися своїм інтелектом. Навіщо нам прогнозування та неперервний аналіз у стилі: ”Які ж всі дибіли”, навіщо ”плювати студентам в очі” говорячи що в них ще не все втрачено. Це такий новий спосіб мотивації? Ну кому, кому потрібні його нескінченні умовиводи?
ІМХО, розум людини - це далеко не перше, що в ній має бути. Не думайте, що я якийсь поборник гуманізму, та все ж людяність - це важливо.
Не люблю казати погано, та все Джулай - це рідкісне ”...”

Юрій Джулай не просто крутий. Він геніальний і трохи божевільний) Фігово бути не культурологом на його ”Філософії гуманітарного знання”, але під кінець курсу точно відчуваєш, що став розумніший і що час витрачено не дарма.

Я б із задоволенням прослухав його лекції ще раз. А потім ще раз.