Ось тема. Усі подальші матюки - сюди!

Ти що його фанат??

Всі донецькі -- братки і  рогулі!!! Іх треба їсти живцем!!! А то вони нас поїдять під горілку з планом!!! А є такий план (не курити): давайте зіштовхнемо донецьких з фанатами Медведчука і КО. Ото будуть сперечатися, у кого що відняти та як поділити.!!!...  

BraveBirdПро "прихильне ставлення" - рад*з*ю почтиати мессаги у обговоренні статті. Ос. увагу раджу звернути на моє ставлення до постів, що цілком складаються з "Буахахахах!".
Топік відкрито для полегшення навігації та збільшення палітри ємоційних інструментів (чит. "смайлів").

А давайте Донбас вместе с аборигенами (aka донбасовцы) продадим России? И нам с маленькой страной легче разобраться будет...

cherry coke
Жалко... Краще давай фанатів Януковича з фанатами Медведчука стравимо... Нехай поб.ються. Ото прикол буде: і так ділити вже нічого, а вони за це одне одного по пиці...  

Как интересно наблюдать за придурками...

Да что вы пристали к гражданину. Лучше бы нашли у себя такого же. А то вам ему и ответить нечем (непорядок).
А когда найдете - устройте им Ринг.
Будет весело

Anton
Ага, а ми все думали: "І куди це подівся Антон?" Нам без твоїх провокацій так нудно

cherry coke

Краще продамо аборигенів без Донбасу. А його колючим дротом обгородити, і років тридцять нікого не пускати - хай пробздиться. А то для мозку всіх донбасівців кисню бракує

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996р.:

ч.2 Стаття 2:

Територія України  в  межах  існуючого  кордону  є цілісною і
недоторканною.

Стаття 22.

Права і свободи людини і  громадянина,  закріплені
цією Конституцією, не є вичерпними.

Стаття 24.

Громадяни  мають  рівні  конституційні  права  і
свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси,  кольору шкіри,  політичних,  релігійних  та  інших   переконань,    статі, етнічного  та  соціального  походження,  майнового  стану,   місця проживання, за мовними або іншими ознаками.





[size=1]osoba, 12.06.2003 19:03

Добрее люди в ДОнбасе?
Не буду спорить. Приведу пример, который заставлет меня держаться подальше от этого региона.

Год назад я проежал через Донецк поездом, стоянка была ночью. На перроне стояли:
окола 10 молодых парней, которые громко "спорили" о чем-то между собою. буквально через пару минут они начали дубасить друг друга с неистовою силою;
в отдалении, на расстоянии метров 30 стояла молодая пара, явно не из предыдущей тусовки. они тоже гарячо спорили. через некоторое время мужчина (лет 30) начал хлестать свою девушку по щекам.

Вот индустриальный рай.

Представляете, поезд отходит, на перроне свалка из молодых и горячих тел... ну и так далее, и тому подобное.

И повезло же тебе такое увидеть:))

Донбас, звичайно, ще ТОТ регіончик, але він наш, український.
Тому чуже нам не потрібно, але й свого не віддамо. Антон теж наш, просто із донбасівською специфікою. А інші - зі львівською, з одеською, навіть з київською. Ото була б нудотина, якби всі були  однодумцями...
Ну й нападати гуртом на одного воно якось не теє...

old student Повністю згодна! Я сама народилася в Донецьку, жила там, а зараз вже 7-й рік в Києві. Можу з досвіду сказати, що люди там і тут (у Києві) різні, точніше, ставлення до життя, роботи, навчання різне.
На користь Донецьку хочу сказати, що люди там добріші ніж у Києві. Тут всі якісь "самі по собі", а там більш відкриті. Хоча зі злочинністю ситуація набагато гірше.
У мене в Донецьку багато друзів, всі гарні люди. Хочу я не жалкую, що переїхала жити в Київ. Навіть не знаю, де я б змогла б себе проявити там, на Донбасі.
Стосовно Антона конкретно, то люди різні бувають

В Шахту пошла б, или на панель. В крайнем случае села б на иглу - очень интересно!

Наш край называют индустриальным сердцем Украины, и это правильно, поскольку работающие здесь предприятия, представляющие все отрасли экономики, производят 20 процентов общегосударственного объема промышленной продукции. А ведь чуть более века назад здесь простирались бескрайние ковыльные степи, и трудно было представить, что когда-то вырастут фабрики и заводы, зазеленеют парки, раскинутся широкими улицами многочисленные города.
История и слава Донбасса начинались с создания крупных промышленных предприятий, вокруг которых строились рабочие поселки. Металлургические и коксохимические заводы, шахты и горнодобывающие предприятия дали работу тысячам людей, приехавшим искать лучшую жизнь. Трудолюбивые, энергичные, они превратили донецкую степь в индустриальный центр Юга Украины, а их дети и внуки продолжили начатое ими дело, делая свой край не только мощным, но и красивым, создавая здесь прекрасные культурные традиции. Это о них и о сегодняшних жителях Донбасса слова на гербе Донецкой области:" Возможность доказана делом".
Дважды возрождавшийся после военных разрушений, устоявший во время последнего экономического кризиса, наш край и сегодня является экономическим лидером Украины, задавая темп в работе всей страны, выдвигая из своей среды политических лидеров, великих ученых, знаменитых писателей, артистов и спортсменов. Донбасс богат не только углем и рудой, его человеческий потенциал несравнимо богаче, и мы гордимся теми, кто прославил свою малую родину.
Не зря говорят, что только сильными регионами крепнет государство. Развиваясь и модернизируясь, проводя широкомасштабные реформы и перестраивая мышление людей, Донецкая область, которая сегодня отмечает свое 70-летие, устремляется в будущее, не останавливаясь на достигнутом и работая на перспективу.
Жителям Донецкого края присущи ярко выраженные любовь к родному краю, стремление обеспечить ему достойное место в политической, экономической и культурной жизни Украины. Чтобы отстаивать общечеловеческие ценности, мы всегда общими усилиями находили пути решения самых, казалось бы, сложных проблем для того, чтобы улучшить жизнь каждой семьи, стабильное развитие всего региона. Основой программы деятельности созданного в Донецкой области объединения "За единство, согласие и возрождение" стали забота о человеке, его благополучии, сохранении лучших традиций нашего края. И не случайно среди множества дел, осуществленных общими усилиями предприятий, организаций, партий, вошедших в городскую организацию этого объединения, очень много посвящено детям, потому что они -- будущее Донбасса. Поддержка региональных фестивалей детского творчества, оказание материальной помощи школам города, юным дарованиям, будь то музыканты или спортсмены, патронат над проведением городских мероприятий -- все это позволяет сохранять и развивать таланты, которыми так богата земля Донбасса. Не забыты членами объединения "За единство, согласие и возрождение" и те люди, которые отдали всю свою трудовую жизнь становлению нашего региона, -- ветеранам войны и труда оказывается материальная помощь, для них организовываются благотворительные обеды и чествования.    
Сегодня мы с гордостью отмечаем 70-летие Донецкой области, говоря о достигнутых успехах и ставя новые задачи. Нет сомнений, что и через 10, и через 20 лет, и в день 100-летия Донетчины жители нашего края будут не только говорить о его славном прошлом, но и так же, как сегодня, назовут немало достойных свершений.

Это каких писателей выдвинул Донецкий край?
Уточните плиз. С артистами и учеными тоже как-то не очень верится.

Из самых известных - Сосюра, Стус.
Артисты - Писарев один чего стоит, да и вся Донецкая школа балета, Мариупольский драмтеатр - один из старейших в Украине.
Ученые - ну ты гонишь... "Кольчуги" - искл. в Донецке разрабатывались, все, что связано с танками - тоже. Вот на зап. Украине точно ученых нет. Никогда не слышал. Там, наверно, даже НИИ нет. Только и знают, что гулять. Ах, да! В Приазовском техуниверситете 24 доктора наук и где-то стоко же профессоров. Вот бы в Могилянку столько, а то по одному-два на факультет.

На зап украине других дел всегда было полно -- вороженьки там всякие :maniac: им некогда было наукой заниматься, зато литература цвела буйно.

Литература цвела буйно в центральной Украине, кстати, в районе Слобожанщины.

А как же "лупайте цю скалу" и протчие? Там намного больше было "непризнанных гениев" -- слаба богу, что их все-таки не признали.

На самом деле есть (или были): но довольно локально сосредоточены во Львове, а именно в Универе или политехнике.
В начале двадцатого века там были очень хорошие  математики: например, из самых известных Банах, других просто не помню фамилий.
Но, конечно, многие из них были поляками. Какое там ситуация сейчас - не знаю. Но, наверное, плохая как и везде (и в Донбассе тоже). В плане ученых больше Харьков выделяется: там работали Ляпунов и Остроградский, если я не ошибаюсь, да и сейчас там очень сильные НИИ (не хуже чем в КИеве).



Я имел в виду последние десять лет. Все таки Западная Украина родила Андруховича и Прохасько, а вот из "донецких" я никого не читал. Ну и Харьков дла Жадана.

sociologist1981

От хороших знакомых знаю, что почти вся зап.укр. держится за счёт так называемых \"мытныкив\" -- то бишь, пограничников, которые почти легально (да что там, вообще безнаказанно) обирают ввозящих и вывозящих, таким макаром поддерживая и развивая экономику края. Никто ведь в серьез не поверит, что они на трехэтажные дворцы зарабатывают народыми промыслами -- плетением всяких xуйнюшек для домашнего хозяйства, курортами и т.д.

Блин, неужто у меня такой негативный взгляд на литературу вообще? Ну читал я Андруховича. Но почему им восхищаются? Хрен его знает -- вот мое неавторитетное мнение. Объясните, что вы в нём нашли -- что он лучшее, что есть (или единственное вообще удобочитаемое?)

anydoby
А що таке "почті вся зап.укр."? Невже митники та прикордонники, кровопивці, геть чисто все забирають у перевізників? Мабуть ще й набіги здійснюють на Центральну та Східну України? А пальмою з рейки, що у Львові поставили, Янукович відкупитися хотів?:wow:

Свою кислоту можешь даже не разбавлять -- ты её делать не умеешь и она неедкая какая-то. Try it the other way

Був я нещодавно на вашому "квітучому Донбасі". Більш зачуханого місця не бачив. По обидва боки - вибачте - просто смітник, при тому, що це траса державного значення... В тій самій Росії - і дороги кращі, і чисто - для людей. І на Західній Україні так. Чому ж на "Славному Донбасі" людей за людей не вважають - чи зажралися, що непереможні????

Вчера Ксенофонтов покупал Майдан-могилянку. К чему бы это?

К дождю, наверное....

Что касаается Сосюры или Стуса - они по другую сторону баррикады от Ксена, и я даже был удивлен, что он их приводит в пример. А про Андруховича - у меня все больше складывается впечатление, что он был фигурой случайной, гораздо более значительны Издрык, Жадан, Прохасько.

Жадан и Прохасько - это наше все , а вот Издрыка я прочитал одну книжку ("Остров КРК") и если честно, сильно разочаровался.

Недавно ехали  с одним немцем из Донецка в Горловку. Так  вот немец всю дорогу говорил: "Красиво, как в Баварии". Вот так то.
Не врите себе, или завидно, что Вам там никогда не жить?

Anton
Я здається також не по стежці їхав (траса на держкордон)... Можливо біля Донецька щось нормальне і зробили , але далі ... ... ...  До речі, саме через це раджу поїхати на Волинь.

Был, больше не поеду. Лучше туда, за бугор. Или в Донбасс

На волыни были, зуёво там.

Ровно мне понравилось. На Мариуполь похож, такой же зеленый. Но по наличию в клубах лысых 50-летних жлобов, пасущих молодых девочек напоминает Львов

про Баварию и впечатления немца подтверждаю - це якщо їхати з Донецька в Горлівку - и хватит попуски галімиє пісать"

Доповнення від 23.06.2003 22:55.




провокационная в принципе фраза - ведь описанным жлобам и в Мариуполе, и в Ровно, и во Львове еб"""ся-то хочеться!!!

Сергій ЖАДАН

DONBASS INDEPENDENT

На деревах скипав неозбираний мед.
Володимир Сосюра – юний поет,
закосивши на фронті з недбальства світил,
заїздив у розбомблений
харківський тил.

Гайдамацька підошва розкришує скло,
до єврейських районів ступає тепло,
із небес висівається мерхлий озон
на угіддя фабричних
триперних зон.

Кожен домішок світла в глибинах кімнат,
господарського мила м’який рафінад,
переїзди,
веранди,
газетні рядки –
все перейде крізь тебе за довгі роки.

Всі скресання річок,

залізничні пости,

всі загублені зшитки, монети, листи,
ціле місто з безладдям подій і речей
застряє, ніби здобич, у пастці очей.

Але ця течія підхопила й несе,
і сумління твоє забиває на все,
за лункий водогін,
за барачних птахів,
за плантації шиферних

білих птахів.

Смерть облишить тебе шамотінням води,
дозуваннями брому,

тяжінням біди,

телефонами, бритвою по щоці,
комунарською пайкою
у руці.

Смерть залишить на тебе тяжкий вантаж –
риштування домів,

жарівки параш,

цю погромну відлигу, з її теплом,
що усе летить,
над твоїм чолом.

По часах небуття, по жовтій стерні,
із усього спадку вціліють одні
надбання зіниць,

та вони, далебі,

не належать ні Богові,
ні тобі.
______

непогано

Не хочется!

это вы от имени всех лысых 50-ти летних? природа всё равно своё берёт как ни крути

успіхів в особистому житті!

Донбас - теж Україна. Тільки дуже інша. Покалічена радянською владою, екологічно і духовно понищена. Але, як на мене, різні народи і з гірших катастроф піднімалися. Запльовувати Донбас - неправильно. Проте і вивищувати його за принципом "ми кращі, тому що інші гірші" - неправильно теж.

Донбас зараз дійшов до того, до чого не спромігся жоден інший регіон - творити свою ідентичність і активно її декларувати. Чому добре живе Німеччина? Тому, що там є Мюнхен, Гамбург, Франкфурт. Так і в нас в Україні - мусить бути Донецьк, Харків, Одеса, Хмельницькийф, Львів - не як провінції, а як самодостатні якості. Львів і Одеса, хоча задекларували себе як центри ідентичностей, хворі своєю "провінційністю". Все питання - в точці відліку. Звичайно ж, коли є традиція, то і є фундамент, на якому тримається ідентичність.

Донецька ідентичність, яку зараз конструює їхня регіональна еліта, на моє переконання, не є ідентичністю українською - це синтез "совєтского человєка" з комерційною реальністю. І культурна українська складова завідомо ігнорується. В той же час як мінімум двоє з трьох донбаських жителів міст мають українське коріння, а їхні діди ще розмовляли українською.

Хтось ствердить, що Донбас - всуціль російськомовний, не зовсім правий. Так, міста спілкуються російською, але сільське населення - україномовне. Не вартує також сприймати мовну ситуацію як тотальну "напередзаданість" - грецький і єврейський приклад (з перестворенням своєї мови) доводять, що достатньо лише захотіти. І якщо не перестаратися, то з того виходять тільки корисні результати.

Прикро також говорити про донецьку владу, але то окрема байка. ще якось напишу.

Грецький та Єврейський приклади до нашої ситуації не підходять, у них була єдність у нас її немає. Українізація Донбасу це утопія, відбулись вже незворотні процеси, навіть насильно не змусиш Донбас заговорити на українській, нічого не вийде, шкода звичайно, але це так. Щодо культури, не смішить, культура як певний вид духовного освоєння світу померла, на Заході України вона поступово вироджується, в умовах капіталізму культура зникає, на її місце приходять капіталістична "культура", утилітарна етика, споживацтво, індивідуалізм, якщо трохи культури залишається то вона перетворюється на декорацію, на кшталт шароварництва. Ми ж орієнтуємся на Европу, а в Европі культура давно перетворилась на декорацію.

default
Действительно зачем украинизировать Донбасс, если его пребываение, как административной единицы Украины всё-равно является формальностью. Поверьте, наконец, что людям Донбасса и так неплохо живётся - как и везде, кому-то лучше, кому-то хуже. В любом случае, украинский язык уж точно ничего не изменит к лучшему в жизни Донбасса, разве, что вызовет мвссовое недовольство и большее презрение к этому же языку. Язык - это всего лишь один из способов передачи мыслей, кто-то владеет одним, кто-то другим, третий знает оба, но почитав ваши посты можно подумать, что, заговори все и вся на украинском, остальные проблемы сами собой решатся.

Снова и снова прослеживается снобистское стремление переделать чужое мировоззрение на свой манер. Вместо того, чтоб обливать грязью, можно попытаться сначала понять эту культуру, а потом решать, как вести себя по отношению к ней. "В умовах капіталізму культура зникає, на її місце приходять капіталістична "культура" " - так и должно быть - всегда на смену старому приходит что-то новое - неважно лучше это, или хуже. Старики обычно всегда кричат, что вот раньше было так-то, а сейчас уже не то. Это сродни проблематике "Отцы и Дети", только непонятно, как это вы так рано успели стать "Отцами", verstehen Sie?

default


Можна змусити і навіть не насильно. Під час вступного тестування я спілкувався з батьками абітурієнтів, була одна пані з Маріуполя і вона старалась говорити зі мною українською, але просто толком її не знала. Знаю досить багато таких прикладів.
Коли проводили фокус-групу по правам людини в Донецьку група з вищою освітою казали про Україну як про свою рідну державу, а поведінка а ля Антон Ксенофонтов була виявлена в людей з середньою та середньою спеціально освітою.
В Донбасі нема кому вчити українську мову, всі вчителі місцеві, а свідому людину,  яка поїде викладати українську мову в Донбас дуже важко знайти.

Kto takaya? Postupila ili net? Hotia mne to sho....

Freundliche grußen fur alle!

Anton
Я спілкувався з мамою того( чи тої), хто поступає, а чи
поступив(-ла) дізнаюсь сьогодні, вона прийде на фокус-групу.

Ну якщо можна українізувати - українізуйте! Я не заперечую, тільки спершу дайте людям елементарні економічні умови для життя, хіба це не заслуговує уваги?

default
Це заслуговує уваги і стосується не тільки Донбасу.

1) свинячий принцип: спочатку дайте, а тоді на мені наросте сало.
2) Мова - не тільки засіб спілкування, вона водночас несе багато інших, не менш важливих і складних суспілаьних функцій (читати треба не тільки газети...)

- пожалуйста, расскажи об этих  других функциях (существенных, и не сводящихся к обмену информацией), т.к. не все понимают, что это за функции.


надо понимать, ты много знаешь о том, кто что читает??