довго я чекав, поки не створив цю тему.. тому шо Пінк Флойд - це вся жизнь! тобто, більше, ніж просто музика. це - вопше. :-)
думаю, на бонеті знайдеться достатньо людей, що вважають так само

одразу пропоную обговорити питання раннього/нормального ПФ.
імхо, ранній, сід-барретівський, ПФ аж ніяк не гірше за "традиційний" вотерсівський. проблема в тому, що він недостатньо відомий, і чомусь в Україні ПФ узагалі асоціюється виключно зі "Стінкою" (не найбільш вдалий альбом, по-моєму).
який альбом вам більше подобається? мій топ:
1. wish you were here
2. the piper at the gates of the dawn
3. atom heart mother
4. dark side of the moon
5. ummagumma

маються на увазі саме альбоми, тобто не просто набір пісень, а цілісність і всьо такоє..

А че тут обсуждать-то? Классика. Рулез конечно.

ну я ж кажу, топ-файв альбомів у кожного різний.
різні періоди творчі подобаються людЯм

Yes!



Це ще світогляд, як мінімум



Ранній психоделічний барретівський ПФ - не проблема. Проблема - попсуватий пізній гілморовський

Топ-файв:

1. Wish you were here
2. Video - Live in Pompeii - музика, в основному з Meddle, але сприймається краще за сам альбом!
3. Dark side of the moon
4. Video - The Wall - Фільм все-таки рулить
5. Animals - за соціальну критику 8)

І останнім часом мене дуже вставили Early Singles - Arnold Layne, See Emily Play...

До речі, у Grain є Zabriskie Point на гвинті :roll:

До речі, до фанатів ПФ відносяться Кисельов і Гарань. Хто знає ще когось з викладачів?

Pink Floyd - це не просто класика, не просто рок. Це- спосіб життя.
Бо кожен, хто хоч раз чув The Wall не зможе дивитись на світ так, як дивився до того.

2Лефтіст: а що саме ти називаєш попсуватим гілморівським? останній їх повноцінний альбом - Division Bell (1994) - конєчно, вже не той там миргород, але деякі пісеньки слухати можна цілком. хоча загалом уже не те. але там, по-моєму, локомотивом пацаватіння став Вотерс. бо те, шо він потім співав самостійно - ацтой повний, імхо.

щодо Забріскі пойнт у Грейн - ну дик... якщо в неї є СД-РВ, й вона відгукнеться на мольбу, то я (і не я один) буду їй безмежно вдячний. а якщо нє - то нехай чекає гостей серйозно, хотів би подивитися.

про те, що Кисельов - фанат ПФ - не знав. приємно здивований. моя думка про нього підвищилась.

а щодо The Wall - ну от не знаю. з цього періоду мені значно ближче той-таки Another Side Of The Moon..

але найбільший ацтой, який може існувати в цьому відношенні, - збірки типу "Pink Floyd - The best". повбивав би!

Ну, це став повний мейнстрім... Ніякого Пінк Флойду


Ну мені не довелось слухати сольні альбоми. Крім його концерту The Wall присвяченому падінню Берлінської стіни у 1990, але це не те. Але The Final Cut, який написаний, здається, повністю ним - не найкращий, але дуже пристойний альбом.



В неї є СДРВ, але в неї щось з компом і вона мені уже триместр не повертає мої диски (один з ЗП, один з якимось концертом ПФ у Лондоні, а ще один з рульним лівацьким фільмом \"Разом\" Лукаса Мудіссона). Грейн, якщо ти ще форум читаєш, як там в тебе справи? :wink:



Він ще на лекціях з ІПВ про нього згадував. Про обкладинку з Final Cut, до речі.



Та вони самі колись випустили The best dancing hits чи щось таке.

У меня есть саундтрек "More", кстати.
Насчет сборников, ну я не знаю...
Я купил себе замечательно оформленный двойной компакт
"Echoes" - песни подобраны очень здорово. Ну и сам компакт оставляет
крайне позитивные впечатления.

Meddle - да.
Особенно One Of These Days.

збірки - це зло, імхо.
кожен альбом ПФ - це цілісна річ, який розривати ніззя ні в якому разі.
ну як ти собі уявляєш вирвану з контексту "Shine on you crazy diamond"? слава богу, по-моєму, її нікуди не втулили ще. а от "Money", наприклад, сам чув у якомусь "зебесті".
лише деякі речі ПФ можуть існувати відірвано від рідного альбому - наприклад, той же ж таки "One of these days", "Hey You" (!!!!!!!!!), "On the turning away"...
але загалом це згубна практика


а чого тільки Медл?
мені дуже подобається Atom Heart Mother..
а The Piper at the Gates of the Dawn i The Sauserful of Secrets - навіть якби музика була посередньою (шо єсть не так), то за одні назви їх треба було б увєковєчіть!
правда, назву "Пайпера" вони з якоїсь книжки спьорлі..

Втулили. Першу частину. Назва збірника просто вбиває - Pink Floyd. Greatest hits. :biggrin:



Взагалі найпоказовіший приклад - це "народна" пісня Another Brick in the Wall. Part II

ага.. таке собі іскуство для мас

А хтось дивився по Ентеру концерт Пінк Флойда десь на початку року: "Стіну" в сучасній перобці і як власне ця програма створювалась?

Ні. Розповідай

Навіщо ж так скептично?
Класний був концерт в дусі протистояння всім суспільним нормам та прагнення зануритись у свої психічні переживання.

Так я і не скептично взагалі-то. Мені \"Стіна\" подобається. А концертного шоу я не бачив. Тільки у виконанні Вотерса в Берліні.



Спірна інтерпретація. Мені здається, що в "Стіні" якраз проведена паралель між тотальним нігілізмом і самозануренням (кінець першої частини) і тотальним конформізмом (фашизмом) в кінці другої частини. Перше легко веде до другого. Мораль альбому полягає не в протистоянні, а навпаки у заклику руйнувати стіни між людьми і на їх уламках будувати нове суспільство без відчуження. Тобто зміст скоріше позитивний, ніж негативний. Хоча може я занадто influenced by фільм, і концертне шоу трохи про інше.

ну ми люди взагалі необарзовані, університетів не кончали й ні фільму, ні концерту не бачили.. :-)
але якщо слухати слова, то в принципі так воно і є.
тому я й вважаю ключовими в альбомі Hey You, Another Brick in The Wall (part 1,2,3), Is There Anybody Out There?, Nobody Home, Bring The Boys Back Home i Comfortably Numb. усе інше - зв"язуючі лінки.
повторюю, так мені здається, виходячи тільки з альбому. цілком можливо, що всякі там шоу набагато краще відтворюють ідею.

до речі, подивіться:
home.mchsi.com/~ttint/
аналітікі...

[b]
Сия песня была в столь бешенной ротации благодаря её популярности,многие из тех,кто голосовал за неё в хит-парадах,не имели ни малейшего представления об остальном материале альбома...
А в контексте альбома-песня супер!!!!!!!!!!

Да она и сама по себе хорошо звучит. По-боевому. Неоднократно была мобилизована для политических целей. Последний случай, наверно, кампания в защиту русских школ в Латвии. Я где-то оставил тут линк на видео-клип.

Genius-ові:
Назву "пайпера" спьорлі з "Wind in willows" К.Грема. Книжка про тваринок, дуже мила.

У ”A momentary lapse...” є кілька речей, які можна слухати, але в деяких піснях PF просто впізнати не можна - Learning to fly, наприклад. У ”Division Bell” початок і кінець непогані. Особливо High Hopes - просто ідевльна Остання пісня на Останньому альбомі
У Вотерса і Гілмора різний підхід до музики в принципі. Поки вони якось врівноважували один одного, виходило чудово. А як тільки хтось почав домінувати... Тому й сольники такі нікудишні.
Баррет - взагалі окрема розмова. Спочатку мені ранні альбоми взагалі не сподобалися. Для мене найбільше питання - а що було б, якби він лишився. Кастальський з цього приводу дозволяє собі помріяти про ”найбільш революційний альбом ХХ століття”. От ”Shine on...” тоді б точно не було. А в мене до цієї пісні особливо теплі почуття.

Давненько мене тут не було..., однак радше сенс Стіни прояснює мульт)фільм СТІНА, коли образи народжені фантазією НЕнормальної людини підкріплені музикою. я чую в ній протест проти стіни між людьми, яку НЕможливо зруйнувати через те, що у кожного свій "таракан" і сприйняття світу. Коли між людьми виникає непорозуміння щодо почуттів, сенсу не/сказаних слів...

А по-моему Вотерс ясно вказав на соціальні причини існування "стін" між людьми. Зокрема авторитарні батьки, школа, невірні жони Все набагато складніше. А якщо причини соціальні, то й стіни не вічні. Їх МОЖЛИВО зруйнувати. Another world is possible

А в мене є Забріскі Пойнт! Іспанською мовою з англійськими субтитрами

The Division Bell - не буду казати, що найкращий але мій улюблений

Leftist сказав:
А по-моему Вотерс ясно вказав на соціальні причини існування "стін" між людьми. Зокрема авторитарні батьки, школа, невірні жони Все набагато складніше. А якщо причини соціальні, то й стіни не вічні
По-моему доля ыстини э ы в соцыальних причинах ы в "тараканах", але от у хеппі- енд я не вірю, вони бувають лише у пошлих американських фільмах. Більшість людей так звиклися зі своїми Стінами, що не лише не хочуть їх руйнувати, але ладні боротися з будь ким хто на це наважиться, сцена Суду як на мене дуже точно це передає.

Розумієш, є ще люди, для яких стіни ще не зросли. Як діти. Останні кадри фільму, до речі.

Діти ... Гм. Цікаво. Відверто кажучи з такої позиції не підходив. Але й діти мають тенденцію дорослішати, а у процесі дорослішання більшість дорослих (пробач за тавтологію) схильні робити усе можливе аби звести ці самі Стіни.

Більшість, але не всі. І до того ж можна переконувати дорослих, які ще не завели дітей.

А ти оптиміст, я - ні, а тому у переховання не вірю (ну власне не дуже вірю, дива все-таки іноді трапляються)

Вір не вір, а тим не менш це об'єктивна річ. Суспільство-то змінюється

Змінюється то змінюється, але як на мене не у найкращу сторону. Я особисто переконаний, що Стіни зараз стали лише вище. [-X

Люди, дайте шанс думати про вас краще ніж ви є на справді. Така класна тема і жодної душі вже майже місяць.

Задавай напрямок

Ну можна почати з простенького - чому вони розпались я так і не допер. Мо хтось пояснить, ато я в Неті мабуть із місяць риюсь а знайти сайт де усьо путьом пояснили не можу. Далі мона знов повернутись до Стіни, але з іншого боку: чому ніхто (в т.ч. і серед українських команд) не може продовжити тему Стіни. Матеріалу за роки, що минули після її появи просто море. Ми ж усі потихеньку тупіємо, про це кричати треба, а майже всі тихенько мугикають про себе "А я прастіла, а я прастіла цебя апяць......" в котрий раз відвертаючисьвід тих кому потрібна допомога і потихеньку заповнюючи Empty Spaces with new bricks...
Це всьо канешно патетика але дуже вже наболіло, ну а далі як пайдьот.

ну а шо вони, полубоги, шо не мали розпастись, як будь-яка інша група? наскільки я це собі уявляю (без звертання до сайтів, просто як я думаю) - конфлікт амбіцій був між вотерсом і гілмором. зокрема, вотерс, по-моєму, дуже вже почав прагнути ісключітєльної ролі.. ну, й отримав її, почавши сольний проект..
та й узагалі, натхнення - воно не вічне.. по-моєму, вчасно розпастися - краще, ніж потім тліти, скніти і гнити ©.


питання, наскільки я розумію, в тому, чому ніхто не може свої думки і почуття з цього приводу облєчь у настільки ж досконалу художню форму. ну не може, й усьо :-) але є ще купа сфер (крім музики), де це можна висловлювати..
та й узагалі, тоді, в 70-х, був просто унікальний момент для появи ПФ: студентські рухи й революції в усьому світі, підняття й оновлення лівого руху/ідеї повсємєстно, діти квітів, мейк лав нот вор, сексуальна революція - це з одного боку. з іншого - пояав нових можливостей у музиці за рахунок нових винаходів у суто матеріальній частині. нові носії, нові можливості студійного запису, нові сміливі підходи до творення музики (ПФ першими почали в музику включати "посторонні" звуки: годинники, тварини тощо).
пройшло буквально десятиліття - і все. світ остаточно поглинула пучіна диско. до нових можливостей звукозапису звикли й освоїли, соціально-політичну напругу зуміли зняти, перетворивши студентів сорбонни-1968 на пузатих буржуа, хіппі розігнали брандспойнтами..
буття, як виявилось, визначає якщо й не свідомість, то принаймні мистецьку дійсність. і для ПФ не стало місця.

Ну є ж Полный Путеводитель по музыке Пинк Флойд. Елементарно знаходиться через гугл. Ще я його бачив на тому сайті, на який Івас дав лінк в електронних книгах. Там все-все розписано.



Та зараз те саме, тільки революційна музика вже інша. Manu Chao, Rage against the Machine...

Неее вельмишановні "немагьот і всьо тут" це не пояснення, так і я пояснити міг би, але ж я спитав, знацца хтів почути шось пааррригінальніше. Дай не віриться якось, шо виключно унікальні соціальні обставини зробили можливими такий шедевр, я знаєте, якось звик вірити в силу людського духу там, ну і всі діла. Про тліти, гнити і скніти - тут ти правий, як уявлю собі Pink Floyd, які зараз соппсились і були на бек вокалі у пані Спірс аж недобрестає. І останне - а шо таке Manu Chao і от та друга штука оченно інтєрєсно.

Скачати ж можна все. The Rage - це хард-кор, я таке не люблю. Mano Chao - це щось взагалі оригінальне, ну як Пінк Флойд, не в смислє, що схожа музика, а просто ні в який стиль не влазить

The Rage на днях па слухав - вияволось інтересная штука, от тико речьовок я не люблю. До речі, зі мною сидить одна особа яка за Manu Chao тебе респект, окак!

Та нема за що

Мене давно мучає питаннячко - у Стіні є така пісенька про Віру Лінн, пісенька канешни дуже красіва, але от до чого вана там ,паділітьсі думками. :

Можливо, Віра - символ чогось світлого, протиставлення негативним персонажам "Стіни". Це наче згадка про часи, коли можна було сподіватися на райдужне майбутнє і обіцяти один одному "We would meet again some sunny day". Ця пісня наче підкреслює депресивний стан героя, для альбому вона справді потрібна.

Повертаючись до того, чому вони розпались: на якомусь сайті наткнулась на думку про те що "Гілмор і Райт хотіли привести слухачів у ту фазу сну, де починаються сновидіння, а Вотерс хотів пробудити їх зі сну". Тобто абсолютно різний підхід. Поки вони один одного врівноважували, все було чудово, а коли хтось починав переважати, виходило вже зовсім не те - однобокість якась, чи що.. Це і по сольникам видно.

to Lart

подивись Повний Путєводітєль. Там про кожну пісня розписано. Віра Лінн - це знову на антивоєнну тематику, ця тьотка чимось дуже прославилася в британській армії в Другу Світову війну.

to Runakefli

Там є інші позитивні персонажі, школьники, діти в кінці фільму, сам Пінк у дитинстві. Короче, діти - це наше майбутнє

Да, я ще подумав, в продовження порівння Вотерса з Гілмором, Пінк Флойд - це вершина ідеологічної музики. Коли є дуже хороша музика і водночас зовсім не тільки дуже хороша музика

Останню фразу я не совсем до разумел, посни а? :

Несет доброе, разумное, вечное ))))

... аки урки верные