Чим воно краще за developers.org.ua, крім персональних блогів?

Ну можна виділити такі моменти: 1) на розробці публікуються авторські туторіали, дописи, статті, аналітика 2) розробка функціонує за принципом саморегульованої спільноти 3) українська мова 4) щоденні оновлення 5) субєктивно - зручніша структура і загалом привітніший інтерфейс)) 6) порівняй хмаринки тегів
Хоча насправді я б не став протиставляти ці сайти... вони доповнюючі

1 на девелоперс теж можливе, правда через надсилання мила на їхню адресу.
2 і 4 - це дійсно плюси, але частоту оновлень ще б підняти раз в 10...
3 і 5 - це суб’єктивні переваги, які нічого не говорять про наповнення сайтів
6 - не зрозумів. У вас надто дофіга англомовних тегів .

http://www.rozrobka.com/people/ - у вас в блоці ”Країни” хтось скрипт вставив

Взагалі прикольно, але ще не знаю, чи буду читати.

йобані спамери, кому здався ваш убогий клон Хабрахабри?
http://www.google.com/search?q=%D0%A5%D0%B...arch&hl=en&sa=2

http://blogs.idcofcom.org/ - один з моїх проектів, нині похований
Це звичайний лівстріт

Та чо спамери? Спамери б написали і звалили б, а тут ще й на питання відповідають.
А як би ти свій проект пєарив?
Дивно, правда, що на хабрі не написали

у мене є один проект — англомовний блог, в якому всього 9 постів. І його щодня відвідують десятки людей з усієї земної кулі — від Японії до Індії, Бразилії, ба навіть Ірану, про Європу, Штати чи Канаду вже мовчу. Як я його піарив? Я написав там два пости з інформацією, яку неможливо знайти ніде, крім мого блогу (це не є якась супертаємниця, просто науковці — люди ліниві й про такі речі лінуються публічно написати, ну, як і айтішники, зрештою). Відповідно — перший результат в Ґуґлі вже два роки за певними ключовими словами.

Також у мене є українськомовний блог, який має 100 з гаком френдів і трохи читачів-неюзерів ЖЖ, статистики яких я не маю. Я теж його не піарив ніде (крім Бонета, і то мало хто клікає на «Своя сторінка» у мене в профілі).

Врешт-решт, я адміню бонет, який колись в офф-лайні піарився, але це було давно і неправда. Десь з 2005 (i guess) року цей сайт в жоден спосіб не інформує нікого про своє існування. А юзерів не бракує, тим не менш.

Чесно кажучи, я не знаю жодного успішного проекту, який би піарив себе такими спамерськими методами, жодного. Якщо ця спільнота така цікава і крута, то рано чи пізно всі, хто повинен був про неї дізнатися, дізнається. Якщо так не є, значить, сайт — гавно. Особливо, якщо це айтішна спільнота: якщо там унікальний контент, на нього повинно бути багато посилань ззовні.

джава скріпт або МайЕсКюЕл якось не личить писати на українській
Щодо скіпта в блоці країни - то це вразливість лайвстріт.. в найближчі дні ми це виправим і зокрема передбачений реліз на початок лютого - збільшим функціонал та підкорегуєм дизайн. На рахунок збільшення оновлень то це напряму залежить від кількості користувачів - для цього і створюються такі теми щоб людям, яким цікаві такі ресурси мали змогу їх відвідувати. По лінку NodDeat видно що із 6000 знайдених запросів тільки на 4-ох присутня Розробка Аналогія з хаброю - див. в хмаринку тегів - розробка першочергово орієнтована на програмістів, а не на матеріал насичений гаджетами та медіа складовою.

гг.. серйозний ”кантінгєнт” на твому сайті водився))) - ”Argentina, Belgium, Bolivia, Brazil, Brunei Darussalam, Burma...etc”
Якщо серйозно то це проблема УАНЕТУ або меншоварточсті... http://www.rozrobka.com/blog/startup/201.html
Українське - все відкидується, зустрічається не приязню та прискіпливістю. Всі в кантактах або рунеті... ех
Дякую за відгуки

+1
крім англійської, латинський алфавіт використовує тища мов, наприклад, польська. а ще є латинка у білоруської, але через те, що там Лукашенка, її ще довго будуть юзати тільки маргінали.


неправда. українське відкидується, бо воно другосортне порівняно з аналогами, от і вся правда.

щодо стартапів, є мільярд потрібних сайтів, яких немає в Україні, і які дуже потрібні. Наприклад, розклад і траекторія руху маршруток. Взяти, зібрати інформацію про маршрут прямування та приблизний інтервал руху маршруток і впердолити його в базу даних, з’єднавши з Google Maps. Тисяча відвідувачів на день — це мінімум для такого проекту. Ось цей сервіс зробили польські студенти: jakdojade.pl

Навіть якщо його повністю склонувати, замінивши Краків і Варшаву на Київ та Львів, він буде потрібний і актуальний, на відміну від української копії вхуякті.ру. І можна собі стригти бабло на рекламі.

За слово ”аплікація” в значеннні ”application” треба відривти руки (язик, голову?).
Application перекладається як програма, застосування, застосунок. Але ніяк не аплікація.


Причина банальна - українська та українськомовна аудиторія значно менша, ніж російськомовна (не кажучи вже про англомовну). Тому не набирається критичної маси, щоб створити щось масштабу хоча б того ж Хабра. Тим паче що вже є російсько- то англомовні аналоги, і ресурс, на якому немає унікального контенту, не здобуде популярності. А отже і нікому буде створювати цей контент. Замкнене коло

а за застосування і застосунок треба відривати пеніс. аплікація — це коли з паперу вирізають якісь фігні і потім роблять візерунки, здається.

Давайте не будем опускатись і розказувати в кого які яйця . Специфіка розкрутки англомовних, російськомовних і кількість френдів в лайвджорнал відрізняється від специфіки розкрутки тематичного україномовного блогу чи сайту. Це через ментальну займаність як я вже зазначав, тому приходиться розширювати і пришвидшувати поширення інформації, можливо і справді не найповажнішими шляхами але в цьому насправді нічого поганого нема. Ну... загалом в кожного своя думка - я навязувати свою не буду .

нема ніякої специфіки.

є тематичний українськомовний сайт, присвячений лінуксу — linux.org.ua. там ви теж спамили свою «розробку», я пам’ятаю. про нього знають всі, хто цікавиться лінуксом, і водночас його ніде не було піарено.

і у вас є статистика, яка підтверджує, що таки так, дійсно ваші поточні дії забезпечують приріст відвідувачів, зокрема користувачів?

Дописано о 23 годині 15 хвилин 26 секунд

ви ж написали, що серед переваг вашого сайту — українська мова. якщо вам пофіг на грамотність та поточні стандарти перекладу технічних термінів (див. http://dict.linux.org.ua/db/table_adv.php?word=application), то навряд чи знайдеться хтось, хто цю перевагу оцінить.

я як граматичний нацист, між сайтом англомовним і сайтом з хуйовою українською, надаю перевагу першому.

Про польських студентів чудово підмітив. Але наразі в україні вони не проходять або проходять на локальному маштабі
NodDeat
http://www.alexa.com/siteinfo/http%3A//roz.../about/&ref=stb
http://www.woorank.com/en/www/rozrobka.com


Дописано о 23 годині 28 хвилин 04 секунд

Якщо я буду розпинатись і виступати виключно як формальний вербувальник з Розробки, зберігаючи при цьому всі формальності - то можна буде заснути)) А так мож вважати мене смертним форумчанином бонету

так я ж не висуваю претензії особисто вам.

За це окреме спасибі, бо я на хабрі цікавого для себе 10-20% знаходжу, а корисного - ще менше.

А я вважаю, що український ресурс має юзати українські слова, якщо це не власні назви, а звичайні слова, які ми постійно вживаємо.

Дивимося хмару тегів:
# Scalability
# testing
# lviv
# Lviv StartUp Club (ну добре, це власна назва, хоча все одно могли б не видєлуватись і назватися українською)

Дивимося пости на перших сторінках:
# collective intelligence (втім, цього разу поруч український аналог поставили, хоч і з помилкою)
# startup,
# web services,
# money
# media,
# freelance

Де ж ваша україномовність? Чому боїмося українські слова юзати?
До того ж, є неузгодженість в тому, як краще писати деякі слова - українською, чи транслітом. Наприклад, Львів: в одних постах написано львів, в інших lviv. Правда, є частина постів, де і так, і так. Все одно тяжкувато буде за тегами шукати...

ага, множення однакових тегів — фейл, дійсно.

Не со всеми получится. Пример - госпожа Перевозчикова, профессор Института кибернетики, которая нам читала компиляторы и системный анализ. Они употребляют такой термин.

Переведи мне, пожалуйста, адекватно термин application/приложение. Подчеркиваю, термин. Не computer program, не software (ПО), а именно ”приложение”. Нет, ”прикладна програма” - не вариант. От такого оборота веет каким-нибудь БЭСМ-6 или Минском. Хотя не, скорее ”Днепром”.
Мы всем факультетом думали 5 лет

А вот за ”додаток” - да, убить хочется. Это корректно разве что для аддонов каких-нибудь.

так, додаток — це addon і є.

дискусія про те, як треба перекладати цей термін, на ЛОУ зайняла вже 6 сторінок флуду: http://www.linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?num=1169910220

моя особиста думка: цей термін слід перекласти як програма. Без прикметника «прикладний». Тут, звісно, набігає маса людей, які кажуть: а як же «системна програма» чи «програма» у значенні program — код написаний, програмістом. Отож, дуже просто: слова всі звучать у контексті. У 95% випадків зрозуміло, чи йдеться про програму-application чи про програму-program. В усіх решті 95% випадків можна для останньої використати «код», «код програми» тощо. Аналогічно щодо системної програми та інших «неприкладних» — для них нехай буде уточнювальний прикметний.

Зрештою, перекладачі інтерфейсів зазвичай думають головою, а тому в більшості випадків і перекладають application як програма.

ОК, (около)научные тексты?

а там навіщо?

Я всё же Перевозчиковой доверяю больше, чем дискуссии на линукс.орг.уа. Она очень мощная тётка, с большим опытом не только локализации терминов, но и стандартизации. Ею написано чуть менее чем дофига официальных ИТ-стандартов в Украине и из всех, кого я знаю, она ближе всего к правильному пониманию значений терминов.

На наших лекциях она употребляла термин «застосування». Не вижу в нём ничего плохого. Для нас оно звучит так же, как и аппликэйшн для инглиш-спикерс, просто они успели укоренить новое значение слова.

як на мене, application — не дуже вдалий варіант і в англійській мові, чесно кажучи. але в них це вже усталилось, а в нас ще ні, і не варто переносити їх фейли в нашу мову. ти ж не пропонуєш комп’ютер називати обчислювачем?

ну, звісно, в науковій літератури «застосування» — це ще можна їсти.

Дуже складно керуватись одним словом.. переважно переклад застосовується від змісту речення, а по кожному слову можна довго вести дискусії. В українську мову слова іншомовного походження практично не заміняються, на те вони і іншомовного походження
рос. http://translate.google.com/translate_t?hl...on&sl=en&tl=ru#

О, саме так. Потім приходять дітки «нового ренесансу» і розказують, що «аэропорт» — це огидне запозичення, а «літовище» — саме те , чого треба. І замінюванням латинизованих термінів на слов’янські неологізми, а також вживанням різних варіантів перекладу одного слова мовляв «шоб не як в Мацкве»«для краси літературної, йопта», отримуєм безлад в термінології, що перетворює серйозні науки на гуманітарні балакучки. Не треба вести дискусії, треба домовитись про стандарт і вживати лише цей варіант for the greater food good

Дописано о 03 годині 39 хвилин 20 секунд
Альзо: