тема про шикарні часи перебування в літніх санаторіях-таборах

вперше мене відправили в 8 років. табір -смерічка- івано-франківської області.
вийшло так, що півтабора були номальній діти, інша частина - з дітдомівці.

перші враження самостійного життя:
1. пісня очеретом хата крита, ..., ооо-черетом хата крита, а в углу...
2. туалет з величезними опаришами
3. самопідгодовування: пачки "сухой кисель", пачки з крихтами для київських котлет.
4. темные ночи: зубні пасти, обмазування.
5. падающий потолок з простирадла над головою. прикол з тапком "тебе звонит мама". самосвал /вертикально підняте ліжко/
6. шок від того, що тебе мало хто розуміє, а ти не завжди розумієш їх. бо всі з франківскьої області, а ти з центральної частини України

...ще згадаємо

ОООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООО
так это же мое детство все!
Маме на работе льготные путевки давали, ездила 13 раз, иногда и по 2 раза за лето.
Не жалею ниразу, это же такая школа общения, ухххххх

Дописано о 13 годині 54 хвилин 11 секунд

а еще "где ключи от танка", накрашиванье ночью мальчишкам ногтей на ногах, сшивание штанин...
еще всякие несчасные любови по три штуки за смену, какие-то выяснения отношений очень сложные, резанье вен, "пади спроси у него, что он обо мне думает" и все такое
еще была отдельная категория молодых людей - "местные", почему-то иметь с ними дело считалось очень круто, хотя в 90% это была обычная гопота, которая ходила в лагеря малолеток клеить
а еще убегания за территорию, а потом писание обьяснительных
лазанья с балкона на балкон

эхххх, было время

Была один раз в жизни после 10 класса в Закарпатье. Ничего описанного в первом посте там не было. Помню, что во время квеста один мальчик себе ногу порезал о какую-то железяку и его забрали в больницу. А еще я похудела, несмотря на то, что кормили хорошо.
Зубной пастой все-таки обмазали - в поезде, когда обратно ехали.


О, вспомнила! У нас был поход типа в горы с одной ночевкой. И мне не досталось спальника. Я взяла с собой одеяло, но в итоге не смогла им воспользоваться. Сидела в прямом смысле дрожа от холода, дожидаясь рассвета.

а на море в воду-из воды по свистку

а всякие там "дни бантиков", когда обливают водой, у кого на себе бантика нету и прочие штуки. А конкурсы-концерты и прочая активность. Я , кстати, "Мисс "Рубин"-1999" (или "Кристалл", надо будет грамоту найти )

Ездил 3 раза. Несмотря на то, что это происходило в 1995-1997 годах, в детских санаториях "по маминым путёвкам" полностью сохранялся дух пионерства (отряды, херяды) и (уже чисто символическая) конкуренция, чей отряд лучше. Впрочем, этот "дух пионерства" довольно живо подхватывался мололодёжью. Всегда не желая активно участвовать в общественной жизни, оказывался аутсайдером в глазах вожатой и передовых активных ребят, за что постоянно подвергался лекциям и наущениям.

Ну и мазалки пастой - это всегда весело и интересно. Забавно, когда 1 раз, ради ошеломляющего риторического эффекта, вожатая страшным голосом объявила, что этот обычай зародился из мест карательно-исправительного назначения - там, дескать, неугодных мазали каллом. Скучная тётя попалась.

- про балкон - да - лазили
- ще через річку за дєнюжку пачки з цигарками перевозили. ну це дещо старші робили.
- колективне прання речей.
- про різання вен - не знаю.
- про пади спроси - ))) щось схоже було
- про "местных" - вже в старші часи було. але було. дуже неприємні враження. хоча був свій позитив.
пабєди, так сказать /точніше: і пабєди теж/
- боротьба з крадіжками: в нас з малим вкрали шорти дітдомівці. при нас же носили по черзі. при цьому не хотіли повертати, бо казали, що в них такі ж самі просто були. а де наші - не знають /це був культурний шок. тут зрозуміли, що значить збита компанія і розрізнені мамині діти/
- вечірні збори на танці: скидаються шорти, тапочки. вдягаються новокуплені джинси, майки, кросовки, духаються одним дезодорантом. і в дорогу
- долгони 100 купонов, приеду - с поезда отдам. меня будут встречать - мля буду - верну!
- постижение науки: Вася, ты бригадный? на кого работаешь? на кого-то работают лохи. с тебя 100 гринов! докажи, что пацан.

Не наю, був в смерічці в 12 років, нічо подібного в плані умов - дуже навіть непогано.
в плані розваг все вищеперечислене + веселі пригоди з суперклеєм!
тільки вигнали мене звідти)))))
А, взагалі: 4 рази артек і двічі різні точки в карпатах.
+ вожатим в Альфі - вапше жир!

помню, где-то лет по 10 нам было, у в отряде у одной девочки была ПОМАДА, настоящая жуткого какого-то лилово-синего цвета. Вот и ходили человек 30 девченок 10летних с такими губами.

може інша смерічка? там ще корпуси з лежаками на другому поверсі. стадіон і річка поряд.
ти в 12 років і я в 8 - теж є різниця. не знаю рік твого народження - і все ж /я був в 1992 році/
а ще тоді мама домовилась з якоюсь співробітницею, що нам через день будуть приносити молоко.
ідея - просто супер.
всі йдуть в їдальню, половина дітдомівців, а ми спочатку випиваємо молоко ahejet prosto!
до того ж майже в усіх були невеликі сумки з речами, нам же мама дала дві величезні сумки і шкіряний хфранцузкий чемодан. що там було - я не знаю. ми його не відкривали. відкрили дітомівці. для них теж було загадкою, що можна з собою привезти на три тижні.

ну, біля Яремча, Микуличі - за описом - схоже.
Дітдомовці і я розминулися змінами (з мого боку - свідомо))
а рік це був 1998 (буремний початок 90-х був давно позаду)

ми були на 2 дні скинулися в Яремче, вперше попробували там траву, заночували на вулиці.
Вернулися - а там нас чекали тато, мама, чемодани та істерика вожатки))

а еще у каждого в поезд большоооооой такой кулек с едой, а там-куры. Ну или битки всякие. Это туда. А обратно - паек . А сваренные яйца оттудава надо было по традиции выбрасывать в окно паровоза. Иногда они залетали в чужие купе.
А еще в поезде надо было писать на туалетной бумаге всякие пафосные лозунги , разматывать и прижимать окном, чтобы развевалось. Типа там кто-то что прочитать мог)).

Дописано о 14 годині 29 хвилин 45 секунд
Вот моя летопись, что вспомнила.
Получилось не 13, а 11, хотя вроде 13 было . Ну да ладно.
1995 - "Лесной" (Судак)
1996,1997 - "Юбилейный" (Евпатория)
1998 -"Полонина" (Свалява)
1999 - "Волна" (Мелитополь), "Кристалл"? (Херсон)
2000 - "Рубин"? (Красноперекопск)
2001 - "Бердянский" (Бердянск)
2002 - тоже "Кристалл", вроде (но уже Алушта).
2003 - "Чайка" (Судак), "Лидер" (Пуща-Водица)

данные очень неточные

аааа, еще "Тиса" была, под Хустом, где-то 2001-2002

+

как-то мои лагеря проходили мирно, но негрустно никаких ужасных ужасов со мной не приключалось (может, потому, что я была самая старшая (по возрасту ) в своей группе) )) мне не попадало, но попадало кое-кому от меня... мальчишек тиранили, по утрам просыпали зарядку, из домиков в город на дискотеки по ночам сбегали, по дороге домой намазали вожатого (здоровенного такого дядьку) кремом для удаления волос намазали не равномерно, а пятнами... радости была тележка (маленькая) и вагон, когда он проснулся и решил смыть с себя эту бяку

1992 - смерічка - франківська область
1994 - орленок - полтавська область
1994 - база в заліщиках
1995 - дальній - одеська область
1996 - рози люксембург - крим
1999 - одеса - дитяча база ???
1999 - лазурное - спорт-база ??? - херсонська область
2000 - база відпочину ??? в виноградові - в західній десь

помницца, я даже замуж выйти умудрилась в лагере (по случаю какого-то празднества мы могли, участвуя в конкурсах, набирать баллы, а потом покупать за них что-то или получать услуги - типа массаж или, вот, бракосочетание) у меня и свидетельство о браке есть... как щас помню - звали его рудов сёма

- "день фантика" - збирання сміття - не дуже.
- купання по черзі і по свистку - це просто жесть!
- вечірні страшилки
- викликання матюкливого пушкіна, пачий ангел
- вечірні розровіді в 10-12 років про те, kto kogo vijebal

А еще когда к кому-то родственники приезжали, то потом вечером был пир на весь мир (если это "свой человек" был, а не жлоб какой нелюдимый ). Помню, приехали к одной девочки из нашей палаты дед с бабушкой, огууурчиков солёных привезли, саааааала. Каких деликатесов с тех пор не ела - тот вечер всегда в моей памяти .
А хлебом или там косточкам черешен стреляться в столовке? Кладешь так на кончик черенка вилки, наводишь и по зубцам лупишь.

виделки з двома зубцями, майонезні баночки замість стаканів

алюминиевые

а ще деякі купували щось собі поїсти, і поїдали ввечері під ковдрою, коли всі лягали в люлю.
хомячки!

А вот эта теория про то, что если окунуть спящему человеку руку в теплую воду или положить под простыню папоротник, то он обязательно во сне описается. Ни разу не сработало!

гы, помню мы когда ехали в лагерь "Пионэр", одна девочка хотела проделать такое со совей старшей сестрой. Она говорила: "а давайте набёрём тёплой воды, опустим туда её руку, она описается и ей будет стыыыдно". но старшая сестра не описалась, а девочке от неё попало :-))))
А ещё помню, всё в том же "Пионере" (Заозёрное, под Евпаторией) мы по ночам сбегали из лагеря смотреть стрыптыз и пить потрвейн

ще можна було вивчити фокуси на картах, анекдоти, пісні, podjobi.
що завжди не подобалось - в кінці обмінювались адресами, клялися писати, обмінювались фотографіями, побажаннями на знімках. після другої поїздки здавалось просо штучним і неправдивим.
/десь так само, як деякі тости на роботі/
з усіх таборів - буквально з однією-двома людинами рідко бачусь або просто випадково зустрічаюсь.

ага правда, у нас было одно чудо, так оно само посебе в свои 12 лет писалось ))

я нерідко з молодшим братом їздив. одразу зрозумів правило - не слід сміятись один з одного ніколи. підтримувати теж не слід "врагов".
сестра дуже нерозумна

ну мелкой было 7 лет тогда, и характер у ней был препротивнейший. всё время пыталась старшую подколоть. а мы её канхфетами и печеньем даже угощали, несмотря на это.

А кстати, насчёт воровства вещей - тоже такое вроде было. Но вещи тырили не втихаря, а так типа "а дайте одеть на дискотеку", а потом не возвращали. но со мной такого не было. просто некоторые барыши в отряде пострадали, хотя мы потом к тем девочкам даже разбираться ходили

угу, то же самое
причем путевки -то давали детям сотрудников, то есть ездили все время почти одними и теми же компаниями. Таки были друззя, а теперь .
Хотя долгое время переписывалась с вожатой, которая была у меня в 9 лет, с ребятами крымчанами-белорусами-россиянами, но потом переписка превратилась в одни открытки на Новый Год, а потом и того не стало.
Кавалер один был хороший, потом другом стал хорошим тоже, но что-то он в последнее время скурвился, и общаться уже не сильно хочеться.
Вот так.
Хотя надо попробывать киевских собрать, интересно, что там из них повырастало .

Шикарная тема, сразу заностальгировал
Был в лагере 2 раза: после 9 и 10-го классов. Было очень весело, было очень прикольно.
Каменецкие пацаны в лагере для ребят из Хмельницкого были очень крутыми перцами, все девченки хотели с нами дружить, а пацаны носили нам сгущенку
У нас был свой наставник, от которого вечерами бегали на дискачи, а утром получали штраф - 5 отжиманий за минуту опоздания после подъема
Были драки, были зарницы, были поцелуйчики при луге, б..., было все

Судя по описаниям, я многое пропустила в своей жизни

я многое слышал про лагеря для взрослых (не ГУЛАГи), еще не поздно исправить ситуёвину

Я в один такой ездила после 1 курса - все взрослые дядьки и тетки, никакого тебе хвастовства о любовных "победах" и зубной пасты.
Разве только в окно залезать в 4 утра - на каблуках и в белых шортах.

так есть разные возрастные группы

Можно вожатой поехать - другие ощущения, но тоже очень и очень неплохо.
Особенно, если дети тебе доверятся - тут с ними и договориться всегда можно, и "секретов про жисть" всяких интересных послушать тоже .

эх, помню...

Евпатория, санаторий им. Розы Люксембург. Плохая еда, тараканы по стенкам лазят, причем не маленькие рыжие (прусаки), а большие черные... Ужос нах...Зато хоть море рядом...

еще куча всяких мест была - от Карпат и до Аникщяя (городок под Вильнюсом)... есть что вспомнить... вот в Пуще-Водице в "Берегине" в свое время понравилось - можно было, если что, домой на день смотаться...

це та "смерічка", де 4 рази на кожній лінійці співають "Прикарпаття моє, Прикарпаття"?
наслишана....


а я вперше і вдруге в табір поїхала в 4 роки, просто сестра їхала з класом після першого класу, тож мене відправили з нею, 1 табір під Херсоном, інший десь в Прикарпатті
що памятаю:
1море:
колючий пляж
практично всі захворіли вітрянкою, а хто не захворів бігав їх провідувати в лікарню, і на нас волала санітарка(а там же старші і менші брати і сестри)
памятаю ту їдалку, хоча дуже смутно
памятаю концертний зал, і регулярні виступи
ПАРОЛЬ, ну як без цього
ТИХА ГОДИНА, а так як я була найменша, найстаршу дівчинку ставили мене "усиплять"
3 отряда, ми третій-найменший, і практично всі з нашої школи
а на закритті мені ніс на плечі 11-класник(ну я ж найменша), а я несла ключик від табору

2гори:
прогулянки горами
походи в басейн і сусіднє село за молоком
дискотеки
їдалка
випитування ПАРОЛЮ
вислухування хлопців кружкою через стіну
похід групою в гори
вилаз через вікно підчас ТИХОЇ ГОДИНИ, так щоб вожата не посікла
...

я вже думала досвід літніх таборів на цьому закінчиться, але минулого року ледве вмовила батьків відпустити мене в літній табір в Болгарію
сказати, що я відчула там життя табору-то це просто збрехати
робити там реально не було чого
ніхто не вимагав ранніх підйомів і ТИХОЇ ГОДИНИ
можна було спокійно сидіти в барі на пляжі і пити пиво і ніхто не слідкував за твоїм віком(я не про себе, але там постійно засідали наші мачітоси, яким було від 10 до 16), а потім ще години до 4ї ранку висіти на балконі...
ввечері можна було спокійно рушати в клуб, головне написати заяву, що зобовязуєшся повернутися до ... години(ми писали 5та, хоча о 3й вже прходили, ну прозапас), а коли приходили треба було розбудити вожату, щоб вона знала, що ми вже є
їжа просто суппперова, якщо її їсти день чи 2, але 2 тижні одну й ту саму картоплю фрі, піцу, салат, я в останній день мало не коли зайшла в їдалку
болгари там, звісно просто
ще там можна було на шару кататися на байдарках, банані і віндсерфі
кожен день якісь конкурси і вікторини(доречі міс стала дівчина з України обігнавши росіянку, яка була просто впевнена в перемозі)
ми постійно ходили в місто, хоча б щоб нормально поїсти, а ще, щоб купити щось в магазині, якби не місто, ми б там вмерли
памятаю раз навіть в волейбол на пляжі грала
басейн там був, як завжди "лягушатнік", особливо кілька днів коли вода в ньому(незнамо чого) стала просто зеленою
а ще нас на День незалежності приїхав привітати якийсь чувак з міста, це був мало не єдиний день, коли ми прокинулися раніше 12ї, були ще дні, коли ми просто не лягали...

але загалом все було класно, і я би з радістю поїхала туди ще раз, а може і не туди...

Артек - тричі.. зараз вже не поїхала б нізащо! бо минулого року була в Болгарії у Містралі-2.... Сподобалось, бо можна було спокійно ходити гуляти вночі, купатись в морі, клуби і т.д., а цього літа мені саме такий відпочинок і потрібен був! і я його отримала..

ти теж там була?
це ж я саме його описувала кількома постами вище
хочеш знову туди?
я так бачу, що Могила там далеко не найменш чисельний ВНЗ(я чоловік 5 знаю хто там був)

я была, кажись, в 1994 и 1995. Отряды, соревнования, туристические игры, конкурсы, дискотеки с хитом сезона "Дым сигарет с минтолом"...

це капец, Анюта ))))
світ менш, ніж тісний)
я думала, що твоє обличчя мені було знайомим... але не здогадалась би ні за що..

Ех, в таборах пройшла велика частина мого дитинства. Спробував порахувати скільки разів був в таборах - десь 13. І були вони найрізноманітніші - від тоталітарно-зоно-подібних, до таких, де я навіть не знав як виглядали наші керівники(типу вожаті). І таке мені, звісно, більше подобалось

Табір - це найкраще місце для того, щоб "скуштувати" всі заборонені дорослими штучки, які б за нормальних умов вдома ніколи б не відбулись
Спільна риса, яка поєднувала майже всі табори - це локальні конфлікти з місцевою гопотнею , незалежно від того в якій частині України знаходився табір.

Була двічі - в санаторіях. Після 8го класу в Одесі "Росія"(2000рік кажись), і біля Сваляви "Поляна"
Запам"яталися дискотеки через день, лазіння по балконам, ввечері розмови "а он на мєня сєводня тааааак пасатрєєєл!", мазання пастою... Я була слєгка нестандартним рібьонком, я ніколи нікого не просила "спитати що він про мене думає" (да шо там, в мене в анкеті не було питання "кого ти любиш?" )
і не приймала участі в жорстоких приколах, метою яких було когось принизити

ах да. і ще масові караоке-концерти, коли вуха в"януть

ааааааааааааааааааааа, яка кльова тема!!!!!!!!!!

ууууууууу!!!!!!!!!!!!!!!!!

люди, ви кльові) почитала -ледь не просльозилась!
у мене в ранньому дитинстві були ближні табори -типу "Лєсная сказка" рази три, і Санаторій "Днєпр" -все Херсонська область, але все описане вами -було!

Кстаті про недієвість методу руки в теплу воду - є дієвіший, під вухом сплячої людини переливати воду з одного стакану в інший -ні разу не було такого,шо б не подіяло
, блін,а всі ці "гдє ключі от танка" ще були атракціони "барабан" і "вєлосипед", але їх практикували тіко пацани, бо вони трохи небезпечні, можна людину і покалічить...опіки там...

А ще була в Артеку - і досі мрію туди вожатою . МИ були в старшому вже класі (10), в найстаршому загоні, вожаті були кльові і розуміючи, мало примусу, багато свободи, купа цікавого...я потім навіть двох людей з свого атряда в Могилі зустріла -оце був номер, особливо з Віжняком...
ехх

а ми одного разу всю ніч переливали, самі кілька разів в туалет бігали ( а по корпусу вожата ходила дуже сувора, яка сварилася весь час, кричала і допитувалася, чого це ми вже вп"яте за ніч в туалет йдемо), а під ранок з"ясували, що у дівчини затички у вухах були. )))

Тема просто супер!!
Я хоч і не рекордсменка по кількості раз, проте була 8 раз: 3 чи 4 рази у КРиму "Семидворье" називався табір, та 4 чи 5 раз у Бердянську "Красная гвоздика".
Це звісно щось - ці всі пригоди...
Коли були далеко, то деякі сильно страждали за батьками, чого не можна сказати про мене.
Усіляки конкурси, постановки, коли найкращі подругу сварились за роль когось.
День червоних речей, коли хлопці забігали до нас в кімнату та крали все червоне,навіть зняти одягнене намагались))).
Мазання пастою по 4 рази за ніч.
Перші кохання, страждання... Перші поцілунки. Щасливі парочки на одну зміну та нещасні).
Усіляки приколи під час "тихої години", а потім хлопців вожаті заставляли віджимати, а дівчат просто стояти у холі).
А ще коли мій брат перший раз ( йому років 6 було) поїхав разом зі мною до табору, правда ми були у різних отрядах, то він під час дискотеки постійно шпигував за мною, а потім розповідав батькам що я робила).
А ще ми колись навіть пісню співали дуетом з подружкою. ПРавда посеред пісні вона слова забула і я вголос почала їй кричати "Ти що"))) Смішно було.
Чесно кажучи, згадати є що і завжди весело та трохи жаль, що цього вже не буде.

Декілька разів я їздила за профспілковими путівками. Найбільше згадуються дискотеки, які спочатку все не могли розпочатись через технічні проблеми, а потім швидко закінчувалися через те, що всім треба було в люлю за жорстким порядком.

Цього року вперше була в таборі в ролі ВОЖАТОЇ. Відчуття - !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Абсолютно не те, що було в дитинстві, дивишся зсередини на все це діло...
Вожаті з Могили були найбільш підірваними))))) Це так класно!!!! хочу ще!!!!!!!!!!!